2004 року волонтер Олег Горбачов відкрив в Алчевську на Луганщині хоспіс для людей літнього віку "Допомога". 3 роки тому перевіз мешканців хоспісу на Київщину. Разом з ними і своєю родиною оселився в орендованому будинку в селі Перемога Броварського району.
"Коли почав допомагати старим людям, здавалося, що таким чином можу загладити провину перед своїми бабусею і дідусем. Вони мене виховували, а причиняв їй багато болю. Зрозумів це вже після їхньої смерті", - розповів Олег Горбачов кореспонденту Gazeta.ua.
"В Алчевську разом з дружиною взяв в оренду гектар землі з 3 будинками. Там могли розміститися до 100 людей. Коли почалася війна, мешканцям хоспісу перестали платити пенсії, а частину майна розграбували бойовики. Зрозумів, що треба виїжджати", - додав він.
У селі Перемога Олег Горбачов орендує 2-поверховий будинок. Тут живуть 33 пенсіонери. Горбачов із дружиною і 3 дітьми мешкає разом з ними.
"Коли приїхав на мирну територію, думав, що тут опікуватися старими людьми не буду. Мав купу відмазок: куди їх брати? За що утримувати? Не встиг отямитися, а у мене вже 15 людей зібралося. Цей будинок би не брав в оренду. Нам його знайшла одна організація. Заплатили за перший місяць. Обіцяли і надалі допомагати. Але на цьому все закінчилося. За оренду щомісяця треба віддавати 9 тисяч гривень. Ще стільки ж треба платити за комунальні послуги", - поділився чоловік.
Через хоспіс "Допомога" пройшли 1,5 тис. пенсіонерів. 700 Горбачов поховав.
"Часто до нас приходять жертви квартирних шахраїв. Дід Вова мав у Донецьку 3-кімнатну квартиру. Поміняв її на однокімнатку. За 2 тижні до діда у нову квартиру прийшли люди: "А ви хто такий? Квартира наша". Дід пішов в агентство, а його вже немає. 2 місяці жив на вулиці, доки не потрапив до нас. Часто діти самі приводять до нас своїх батьків. Жив у нас один дідусь. Мав 5 синів. Жоден до нього не приходив. Він пояснив: "Мій батько помер в будинку пристарілих", - розповів Олег Горбачов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Посеред брудної кімнати сидить гола жінка, вся облеплена мухами"
"Ховаю їх за свої гроші. Часто ніхто прощатися з ними не приходить. Але бувають винятки. Помер один дідусь, а наступного дня приїхали 60 його родичів. Спитав: "А де ви були, коли він живий був?", - додав волонтер.
8 
25817
Коментарі