Бої за Іловайськ тривали з 7 до 31 серпня 2014 року. Ця бойова операція ввійшла в історію як Іловайський котел. Втрати української армії під цим містом стали одними з наймасштабніших за весь час російсько-української війни, і спонукали погодитися на умови Мінського перемир'я.
Спогадами про ті дні поділилася з Gazeta.ua Людмила Калініна. Вона воювала в добровольчому батальйоні "Донбас", зазнала важкого поранення в Іловайську. Два дні була в полоні російських військових.
"Багато бійців говорять про якісь сни перед Іловайським котлом. У мене їх не було. Щоправда, 28 серпня було погане передчуття. У дорозі все складалося несприятливо, ламалася автівка. Але, коли ми виходили з Іловайська, вперше було тихо, без обстрілів. Напевно, ми втомилися боятися, чекати на щось погане. У нашій машині їхали четверо, по радіо грала музика. Ми мріяли приїхати в Курахове, купити курку-гриль і нормально поїсти. Хотілося швидше додому. Я ж пообіцяла дітям повернутися 1 вересня і провести їх у школу",- пригадала Калініна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ненавиджу соняшники" – доброволець розповів про криваві бої за Іловайськ
"29 серпня пам'ятаю до поранення. Наш розвідвзвод стояв під Іловайськом і контролював виїзд з міста в напрямку на Тополі. Команди не було, але о четвертій ранку почався рух колон. У будь-якому завданні я була за кермом. Мене вважали фартовою. Того разу також вела колону. Початок був сумбурний. Близько сьомої ранку прибули в Многопілля, де сформували дві колони. Перший раз нас обстріляли неприцільно, ніби попереджуючи, щоб рухалися швидше".
У Червоносільському Людмила Калініна зупинила машину на пагорбі.
"Там стояли командир звідної роти "Апіс", Аліна, "Масяня", "Шептур" і я. В'їхав танк росіян із білим прапором. Не могли зрозуміти, що відбувається. Була маса людей з інших підрозділів. Раптом танк вистрілив. "Шептур" загинув. Решта поранені. Основну масу уламків узяти на себе "Апіс". Якби не він, я б залишилася назавжди там. Уламки влучили в ноги, шию, один пробив череп і залишився на глибині 2 см".
У полон Людмила потрапила через добу.
"З розповідей знаю, що спершу мене затягнули в один погріб, потім в інший. Пізніше бойовики вийшли на зв'язок через наші рації. Росіянин із позивним "Кльон" виставив ультиматум: або здаємося, або все буде стерто з лиця землі. Вони дали два залпи. Ми вирішили здаватися. Пересуватися було важко, мене з двох боків підтримували "Артист" і "Масяня". В лісосмузі нас по черзі обшукали. Через шрам на пальці мене прийняли за снайпера й наказали розстріляти. Але втрутився "Кльон", сказав, що "вона до вечора однаково здохне".
Повний текст спогадів Людмили Калініної читайте у свіжому номері журналу "Країна" за 26 серпня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кожен третій помирав, кожен другий - зазнавав поранень" - під Іловайськом загинули 368 українських бійців
Згідно з висновками експертів і комплексу доказів, єдиним чинником, що призвів до загибелі українських воїнів під Іловайськом, є воєнна агресія ЗС РФ, повідомляв офіс генерального прокурора.
У ніч із 23 на 24 серпня 2014-го відбулося наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил країни-агресора РФ на територію України та подальше скоєння ними воєнних злочинів. На той момент війська ЗС РФ складалися з дев'яти батальйонно-тактичних груп: 3,5 тис. осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД, до 60 гармат, до 45 мінометів та п'ять протитанкових ракетних комплексів.
Російські війська обстріляли українських воїнів. Убили 366 військових, 429 зазнали поранень різного ступеню тяжкості, 300 потрапили в полон.
2 
25817
Коментарі