Найбільше діти переселенців сумують за домашніми тваринами й бояться за рідних, які залишилися під обстрілами.
Кореспондент Gazeta.ua поговорила з вимушеними переселенцями зі сходу України та Юлією Чорновець, куратором проекту, яка займається проблемами адаптації переселенців.
"З чоловіком вирішили їхати з Донецька. Не хочу, щоб мої діти вивчали на уроках біографії Захарченка та Гіві. Був улюблений пес, до Києва взяти його не могли – самі їхали у невідомість. Залишили в Краматорську у бабусі. Дітям сниться досі. Знаєте, про що найбільше мріють? Що у них буде великий дім і собака буде жити з нами", - каже 32-річна Любов із Донецька, мати 4-х синів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Дім там, де не стріляють": діти-переселенці розказали про війну
"Найбільша проблема – допомогти дітям адаптуватися до школи. У новому колективі вони замкнуті, їм тяжко. Сумують за звичним життям. Були випадки, коли дітей цькували за те, що вони приїхали зі сходу країни. Намагаємося залучити таких дітей до різних заходів. Нещодавно з ініціативи Галини Гереги провели фотозйомку дітей-переселенців разом із відомими українцями. Діти були дуже раді спілкуванню. Приходили до школи, показували свої фото з Вірастюком, Каденюком, Сумською. Навколо них одразу ж почали збиратися однокласники. Так, у дечому це штучний авторитет. Але фотосесія допомогла привернути увагу місцевих дітей до учнів-переселенців. І це найголовніше – не допустити, щоб між ними були бар'єри", - каже Юлія Чорновець.
Відсутність державної підтримки внутрішньопереміщених осіб може вилитися у соціальний протест. Існує ризик переселенського майдану. Він вимагатиме у держави забезпечення своїх прав - на працю, житло і здоров'я.
Коментарі