93-річний переселенець з Луганська Микола Онищенко пережив Голодомор, концтабір, Другу світову та став свідком війни на Донбасі, повідомляє ВВС Україна.
У 6 років Микола Онищенко пережив Голодомор - це один з перших його спогадів.
"Зимою чи ранньою весною мені сказали: "Не виходь, бо тебе з'їдять", - говорить він.
Війну родина Миколи зустріла у Бердянську, коли йому було 15 років. Восени 1941-го місто захопили. Людей відправляли на роботу до Німеччини. Поліцаї погрожували спалити дім і вбити рідних, якщо він не поїде.
"Мною треба було жертвувати, щоб всі вони залишилися живі. І я пішов", - продовжує чоловік.
Миколу привезли у табір поблизу Дюссельдорфа, там було багато полонених.
"Ми були ще живі, а вони були білі-білі, начебто безкровні", - розповідає він.
У полоні Микола Онищенко провів 2 роки. Спочатку на працював фермі, потім у концтаборі. Переселенець розповідає, що режим у цьому штрафному таборі був такий, що людина могла прожити тільки 3 місяці. На день увечері видавали лише 90 грамів хліба.
На роботу в'язнів водили строєм. У німців були такі собаки, що якщо хтось йде не в ногу, то вони зразу кидалися на ту хвору людину. Коли фронт наближався, то на полонених скидали сотні бомб. Микола вижив та вийшов на волю. Вкрав шкіряну куртку, виміняв її на місце у вагоні і вирушив додому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яку роль зіграли жінки-шпигунки у світових війнах
Але у 89 років війна знову його наздогнала. 2014-го йшли бої за Луганськ. Бомби падали зовсім поруч, але він вже не боявся.
"Я вже обстріляний і обомблений. Я і не таке пережив. Я бачив, як все руйнувалося. Коли я побачив Дюссельдорф, то там були одні руїни. Все знищено", - розповідає Микола Онищенко.
Микола з дружиною тікали у серпні 2014-го. Всі його речі, в тому числі картини, залишилися в Луганську.
Він малює, пише вірші і живе повноцінним життям.
"Я поклявся Богу, що якщо я залишуся живим і матиму хліб, і більше нічого, я буду задоволений", - зізнається Микола.
Українцям важко адаптуватися за кордоном, особливо тим, хто не має там родичів чи друзів.
Коментарі