У Китаї студентський квиток – це також платіжна картка. Лише ним через спеціальні термінали оплачується їжа в їдальні, немає ніяких кас. Обслуговування 10-15 чоловік займає 2 хвилини.
Про це розповідає в своєму блогу Максим Загоруйко, який навчається у китайському місті Ухань, куди потрапив за китайською державною стипендіальною програмою. Вона надає безкоштовне навчання, гуртожиток або доплату до стипендії внаслідок оренди житла, медичне страхування. А також щомісячну стипендію.
Хлопець мешкає на території кампусу – студентського містечка. По ньому ходять автобуси, які мають кілька маршрутів. Проїзд в автобусі коштує $0.15. Розплачуватися можна готівкою, або студентським, який потрібно прикласти до терміналу.
"Дуже багато велосипедів і електроскутерів, майже у кожного корпусу для них є крита парковка. Також по кампусу багато місць для зарядки скутерів. Дуже розвинена система оренди велосипедів. Покататися коштує близько 0.15 дол. за годину - як проїзд в маршрутці. Замок відмикається через програму на телефоні. Головна особливість прокату - відсутність спеціальних парковок. Велосипед можна взяти і залишити де завгодно. Знайти найближчий можна також через додаток".
Університетське містечко - це не просто місто в місті, це окрема країна. Повітря чисте, кругом зелень, рух цілком терпимий. У своєму пості хлопець також пише, що у кампусі, як і в усьому місті, миють дороги.
"Забавно спостерігати, як люди тікають хто куди, почувши мелодію, що нагадує вітальну листівку або музичну гірлянду, - Їхав якось по кампусу на автобусі. Дорогомийка прилаштувалася ззаду і знизила швидкість, оскільки автобус котився вельми повільно. По тротуару йшов хлопець, у вухах навушники. Мабуть, дуже хороші, адже повернув він голову тільки тоді, коли потік води був уже в парі метрів. Уздовж тротуару - паркан, звернути нікуди, тому бігти він міг тільки прямо. Варто віддати належне хлопчині: біг він швидко, злегка обганяючи автобус. Але, що зробив водій останнього? Правильно, піддав газу, хоч до зупинки залишалося всього нічого. Водій "водомета" теж прискорився і облив хлопця".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3 факти про життя в Австрії, які дивують українців
У Європі робочий тиждень далекобійника триває шість днів, але не більше 56 годин. Після цього має бути мінімум 45 годин паузи. Зазвичай фірма в цей час підтягує усіх водіїв на базу — велике "місто" із стоянкою для машин, де вантажать машини та знаходяться офіси. Також там знаходиться готель, спортивний зал, телевізори, кухня, пральні машинки. Про це Gazeta.ua розповідає Олена Дровняк із Миколаєва, яка отримала права та працює далекобійницею.
2 
1
Коментарі
1