Дарина Чернікова з Миколаєва, півтора роки живе у місті Дадл у Великобританії. Про те, як їй вдалося знайти роботу та консерватизм англійців розповіла Gazeta.ua
"Переїхала у Великобританію до чоловіка, який звідси родом. Маю одеський диплом викладача англійської і французької мови. Але, як виявилось моя вимова тут не ідеальна і має чималий акцент", - розповідає Дарина.
Знайти роботу у Великобританії досить складно, особливо іноземцям. Але Дарині вдалося знайти її за три тижні перебування у країні.
"Шукали спеціаліста зі знанням російської в компанію, яка займається нафтою та газом. Чоловік рекомендував туди навіть не пробуватись. Але я подала резюме, в якому чесно вказала, що нічого, окрім єдиної їхньої вимоги, вдовольнити не зможу. І на диво мене прийняли на роботу. Я перекладаю документи для компанії, яка знаходиться в Казахстані, пишу короткі інструкції на техніку, яку продає моя компанія і перекладаю документи. За годину роботи отримую 9 фунтів. Зарплатня на місяць становить близько 1250 фунтів. Цього достатньо, щоб тут жити", - розповідає Дарина.
Порядки в країні досить консервативні. Жінки й чоловіки мають рівні права, а отже всі рахунки сплачують навпіл. Також однакові зобов'язання мають по дому чи догляду за дітьми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На вечерю прийнято ходити в ресторан", - українка розповіла тонкощі роботи в Іспанії
"У нас на роботі жінка народила дитину, а чоловік пішов у декретну відпустку. Ми з чоловіком всі хатні обов'язки ділимо навпіл. Він може попрати, приготувати їжу чи прибрати, так само, як і я. Також навпіл платимо за кредит. Тут всі живуть у кредит. Тому наша трикімнатна квартира в кредиті на 20 років", - додає Дарина.
Особливим є відношення британців до їжі. Вони чітко їдять по годинах тричі на день. Причому, їжа, одна з найдешевших витрат. Харчуватися із супермаркету можна якісними фруктами та овочами.
"Дорого їсти у кафе. Сумую за скромними чеками у Київських закладах харчування. А ще тут всі ходять на пиво. Келих напою — 105 гривень", - каже дівчина.
А найбільше Дарина сумує за українськими салонами краси і нормальним манікюром.
"Тут не прийнято обрізати кутикулу. Переважно всі салони в країні тримають китайці. Іноді молдавани. Манікюр по- британськи — це підрізані і піточені нігті, іноді пофарбовані. Британки самі просять не різати їм лишнього. Останній манікюр робила у Лондоні. Це коштувало 1400 гривень. У Дадлі манікюр дешевший приблизно наполовину" - каже Дарина.
У Великобританії діти дуже рано починають думати про заробітки. Вже з десяти років миють машини, підробляють в кафе, допомагають з прибиранням будинків чи приготуванням їжі. Тут навіть є спеціалізовані кафе, де на роботу приймають дітей. Звісно, що умови роботи для них не такі, як для дорослих. Це лише година чи дві підробітків.
2 
1
Коментарі
1