Українець Микита Сафроненко працює директор з розвитку бізнесу у Пало-Альто в Каліфорнії. Він розповідає про шлях до США, переваги та недоліки роботи за кордоном, та як взагалі живеться поза Україною, пишуть на inspired.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коровай та рушники на весілля везли з України — українка розповіла, як залишилася жити в Італії
Я розпочав свою подорож до США ще в школі коли поїхав на півроку за обміном у штат Іллінойс. Повернувшись в Україну, шукав найближчий до американських стандартів виш в Україні, і ним виявилася Києво-Могилянська Академія. Це були часи Міністра освіти Табачника, коли Могилянка була у великій опозиції до міністерства. Ті часи були романтично цікаві, але тодішня система хотіла або зламати, або усунути студентів-активістів. Тож після прикрого випадку з тітушками родина вирішила, що безпечніше буде відправити мене на інший континент. Тому я поїхав навчатися в Чикаго, а згодом перевівся в Сан-Франциско. Після закінчення університету імміграційна політика США дозволяє ще рік проходити практику, і я скористався цією можливістю.
Знайти роботу
Першу роботу знайти було важко, бо в Сан-Франциско та Кремнієвій Долині конкуренція шалена майже в усіх сферах. Усі компанії хочуть наймати здебільшого магістрів або людей з великим досвідом. Тому спочатку я проходив майже безоплатну практику в одній з впливових маркетингових компаній як SMM-ник. Проте всі роки мого студентства я займався локальними справами Майдану в Сан-Франциско та громадською організацією Ukrainian American Coordinating Council. Це не була робота, але це був і є шалений досвід в організації різного роду вуличних протестів, концертів та пікніків. Тож згодом мене запросили в Сакраменто для організації найбільшого в Каліфорнії фестивалю до Дня Незалежності України. В Україні в той час продовжувалася війна з Росією і я не бачив особливих перспектив після повернення на батьківщину. Тоді мені довелося прийняти дуже важке рішення, але все ж таки тепер я розумію, що воно було тим, що змінило моє життя на краще, бо своєю діяльністю можу допомогти Україні набагато більше, ніж з України.
Особливості роботи і життя у США
Зараз я працюю в Business Development і допомагаю компаніям та інвесторам знайти спільну мову, вийти на американський ринок та знайти іноземних партнерів. Зарплатня у моїй сфері вимірюється фіксованою ставкою від 60 до 120 тисяч доларів на рік, плюс комісія від підписання контрактів. Проте в цій сфері все залежить від бізнес-оточення і того, як вдало людина вміє будувати довгострокові відносини.
За ці гроші ви зможете отримати досить гарний рівень життя на одну людину. Проте якщо ми говоримо про сім'ю з одним годувальником, то це мінімум, на який сім'я зможе прожити. Бо сфера послуг, особливо для дітей, дуже дорога в порівнянні з іншими регіонами.
Кремнієва Долина − це вершина кар'єрної гори, і люди переїжають сюди, щоб дуже наполегливо працювати, будувати кар'єру і йти до своєї мети. Більшість людей працює тут не покладаючи рук вдень і вночі, бо конкуренція дуже велика, а мільйонерами хочуть стати, напевно, всі хоча б для того, щоб купити невеличкий будинок або квартиру-студію. На додаток до цього, стартап-культура не дозволяє розслаблятися перші кілька років, поки буде вирішуватися його доля.
Щодо зарплат, то вони в середньому одні з найвищих у світі, але й витрати вже декілька десятків років найвищі у США. Податки в Каліфорнії теж найвищі серед штатів, проте люди все одно їдуть саме сюди. По-перше, через клімат, де кожен зможе знайти саме ту температуру і вологість, яка йому до вподоби. По-друге, через інфраструктуру та громаду, яка є однією з найбільш інноваційних у світі. І наостанок, це культура відкритості та розуміння.
Поживши в Сакраменто, яке знаходиться всього в 160 кілометрах від Сан-Франциско та Долини, я побачив зовсім інші пріоритети − сім'я, стабільність, оптимізація витрат. Це лише моє враження від життя в обох регіонах штату Каліфорнія.
Проте існує дуже проста істина: американська спільнота поважає тих, хто наполегливо працює. Неважливо, де і ким, головне, що працює і платить податки.
Плюси і мінуси
Моя робота полягає у вмінні слухати та домовлятися з дуже різними людьми. Як на мене, існує дуже багато плюсів, а те що іноді люди називають мінусом, я рахую за випробування. Серед таких випробувань − робота з дуже різними культурами з усього світу. І звичайно, рівень англійської мови у всіх різний.
А ось плюсів − хоч відбавляй. Для мене найцікавішим плюсом є люди з якими я спілкуюся, адже це реальний зріз найбільш прогресивного шару людства в наш час. Це інноватори, творці чогось, про що людство дізнається тільки через декілька років. Серед інших плюсів − це філософія "Заробляй більше − витрачай більше", яка допомагає йти до моєї мети. А також зв'язки, які допомагають мені розвиватися як в бізнесі так і в особистому плані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На рахунку треба мати $10 тисяч" - українка розповіла, як переїхати до Канади
У якийсь момент свого життя в Кремнієвій Долині я працював у Google та Facebook. В багатьох випадках вони є прикладом того, до чого має прагнути кожен стартап та кожна компанія. Проте навіть у них є багато труднощів і випробувань. За своє життя вони змогли створити бачення ідеального робочого місця з яскравими та зручними офісами, безкоштовними снекбарами, триразовим харчуванням, фітнес-центрами, пенсійними програмами та медстрахуванням. Зрозуміло, що зазвичай у постійних співробітників (FTE) зарплатня одна з найвищих в Долині. Проте не так багато людей знають, що ту "останню стадію соціалізму" (в гарному сенсі цієї фрази) неможливо було побудувати без "контрактників".
А "контрактники" − це саме ті люди, які працюють по 8 годин на день з 30-хвилинною перервою та денною нормою у своїй роботі. Їх зазвичай близько половини від усієї корпорації.На жаль, в багатьох випадках вони змушені самі платити за медичне страхування та не мають пенсійної програми. Попри те, що вони мають доступ до деяких будівель і безкоштовних обідів, їх навмисно намагаються ізолювати від FTE, щоб мінімізувати ризики витоку інформації та оптимізувати витрати. Про різницю в зарплатах між контрактниками та постійними працівниками я розказувати не можу, але те, що вона може бути суттєва, це факт. Контрактники не мають майже ніяких прав та впливу на корпорацію, бо є найнятими на короткостроковий термін через третю компанію. А це означає, що в будь який момент корпорація може припинити чи не продовжити контракт з тою чи іншою людиною без попередження.
Американці простіше ставляться до речей. Якщо в орендованій квартирі зламалась пральна машина чи мікрохвильова піч, власники просто купують нові. До квартирантів не буде жодних претензій. У коридорах багатоквартирних будинків можна побачити коробки з різними посилками, що залишають кур'єри. І ніхто не забере чужу річ.
3 
1
Коментарі