Британська акторка Наталія Тена відвідала третій фестиваль популярної культури Comic Con Ukraine. Проходив 4 й 5 вересня на артзаводі "Платформа" в Києві.
Тена стала однією із зіркових гостей фестивалю. Вона відома як метаморф-чаклунка Німфадора Тонкс із "Поттеріани", здичавіла Оша з "Гри Престолів" і найманка-тві'лек Сіань із "Мандалорця". Серед інших ролей виконавиці - у фільмах "Мій хлопчик", "Черево", "Любий друг", серіалах "Чорне дзеркало" та "Безсоромні". Також грає в театрі, зібрала музичний гурт Molotov Jukebox.
Акторка дала ексклюзивне інтерв'ю Gazeta.ua незадовго до зустрічі з фанами на головній сцені заходу.
Як обираєте свої проєкти?
‒ Я обираю свої ролі, тому що саме їх і отримую. Передусім відвідую прослуховування. Основний вибір для актора – чи хоче проходити проби. Якщо йду туди, це означає, що хочу отримати цю роботу. Іноді ж не маю бажання, тому що мені нецікаво. Ну а потім беруся за проєкт, який мені пропонують. Тому що я вже раніше вирішила, що він мені потрібен.
Що найбільше привабило вас у таких великих поп-культурних франшизах, як "Гаррі Поттер", "Гра престолів", "Зоряні війни"?
‒ Знову ж таки, я більше дивилася на сценарії, коли йшла на проби. І мені здавалося, що виглядають круто. Тому взялася за це й отримала ролі.
У чому секрет успіху ваших найвідоміших образів - Німфадори Тонкс із "Поттеріани" та Оші з "Гри престолів"?
‒ Я гадаю, завдяки тому, що основну роботу виконали автори Джоан Роулінг та Джордж Мартін. Вони вже мали величезну кількість шанувальників своїх книжок. Тож для мене як акторки половина роботи була зроблена заздалегідь. Обидві мої героїні були популярні серед відданих фанатів до того, як ці твори екранізували.
Хто з ваших персонажів найбільше схожий на вас?
‒ Гадки не маю. Це змінюється кожного разу. Я думаю, коли ти граєш, персонажі мають певний вплив на тебе. Тож приймаєш на себе деякі їхні риси.
У чому полягає ваш акторський метод?
‒ Кожна робота різна. Тож до кожної ролі маю інший метод у певному сенсі. Наприклад, у деяких є екшен. Тоді створення персонажа великою мірою пов'язане з його тілесністю. В інших випадках є акцент, навколо якого будуєш свого героя. А буває, може допомогти думка: "Якби цей персонаж був твариною, як би він поводився".
Чи маєте можливість впливати на власні ролі, додавати щось до своїх персонажів на знімальному майданчику?
‒ Кожна роль відрізняється. Залежить від режисера. Наприклад, над своїм першим іспанським фільмом "10 000 км" працювала з Карлосом Маркесом-Марсетом. Він дозволяв додавати все, що забажаємо. За місяць до зйомок багато репетирували та у процесі відкривали своїх персонажів. Загалом дуже сподобалося. Знайшла чудових друзів, з якими ми були схожі на кінематографічну родину в Барселоні.
Інші режисери вимагають точно проговорювати кожне слово. Або тільки й кажуть: "Стань тут, роби це". Завжди по-своєму.
Які відмінності між американською, британською та іспанською кіноіндустріями?
‒ Я б сказала, що в США набагато більше ієрархії, і вони мають дуже міцні спілки. Тоді як Іспанія більш розслаблена, вільна. Англія десь посередині.
Яка глядацька реакція найбільше запам'яталася?
‒ Серед глядачів фільму "10 000 км" була одна жінка, яка поділилася своєю історією. Сказала, що після перегляду перестала жити на відстані з хлопцем, тому що зрозуміла, що їхні стосунки можуть розірватися. Мене вразила її реакція. Бо вона фактично стала романтично. Подивилася кіно й вирішила: "Обираю кохання замість відстані".
Які ваші улюблені вигадані світи? Не обов'язково ті, частиною яких ви були.
‒ Очікую новий серіал "Бункер" за романами Г'ю Гоуї. Змальовує справді дивовижне антиутопічне майбутнє. Хотіла би взяти участь у цьому шоу. Подобається світ зомбі в серіалі "Ходячі мерці", а також світ Бетмена.
Люблю всі жанри. Немає такого, який би я не дивилася або не насолоджувалася. Я думаю, що це трохи схоже на мою роботу. Якщо знімаєшся в романтичній комедії, то наступного разу, можливо, захочеш у науковій фантастиці чи бойовику. Те саме я відчуваю щодо перегляду. В одні дні хочу подивитися кіно про війну, в інші - комедію.
Як вдається поєднувати кіно, театр і музику?
‒ Просто навчаєшся цьому, як і всьому іншому. Практикуєш щось і сподіваєшся, що не зазнаєш невдачі.
Як триває ваша робота в гурті Molotov Jukebox?
‒ Група перебуває ніби в режимі очікування. Останнім часом я багато працювала у Лос-Анджелесі та Кейптауні. З 2018 року ми нічого не робили як колектив. Планували 2020-го знову зібратися разом і подорожувати з концертами. Очевидно, що все зірвалося. Не знаю, як буде далі. Можливо, діяльність гурту закінчилася. Побачимо.
Які ваші наступні проєкти?
‒ Нещодавно закінчила роботу над детективним серіалом "Вульф", який виходить цього року. Написав сценарист Пол Ебботт, який зробив "Безсоромних". Граю дружину слідчого.
Також у Лондоні зіграла у фільмі "На даху". Це незалежна стрічка режисера Бена Хекінга. Про те, чи може кохання мати другий шанс у стосунках. Подивимось, як пройде. Сподіваюся, матиме успіх. Бо з незалежними фільмами ніколи не знаєш. Іноді вони тріумфують, а іноді ні. Тому що вкладати гроші в їх рекламу набагато складніше.
Крім того, в липні завершила зйомки у ще одному проєкті. Не впевнена, що можу про нього говорити. А зараз намагаюся насолоджуватися вільним часом. Ось приїхала до України.
Ви вдруге в Україні.
‒ Так. Я приїжджала зі своїм гуртом Molotov Jukebox п'ять років тому. Минулого разу ми не бачили Києва. Лише проїздом. Перед тим, як потрапити у фортецю на музичний фестиваль, зайшли в один чудовий бар. З'їли все, що можна. Замовляла курку, борщ, вареники, картоплю. Пила хріновуху. Було весело.
Які у вас плани в Києві?
‒ Сьогодні цілий день працюю на фестивалі. Думаю, після цього підемо в якийсь гарний ресторан. Мені подобається, де я зупинилася. Тут дуже красиво. Хочу погуляти містом і побачити багато церков і будівель. А також скуштувати більше української їжі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший фестиваль поп-культури пройшов в Україні: що презентували
Comic Con Ukraine - наймасштабніший фестиваль поп-культури в Україні. Цього року зібрав понад 40 тисяч прихильників коміксів, аніме, настільних та відеоігор, фільмів, серіалів, косплею і к-попу.
Коментарі