Жіноче тіло стало вигідним товаром - фінська письменниця розкрила правду про сурогатний бізнес в Україні

 

Усе почалося, коли я вперше скуштувала борщ десятки років тому. Став для мене дверима в українську культуру.

Про це каже фінська письменниця Софі Оксанен під час презентації роману "Собачий майданчик" на Х Міжнародному фестивалі Книжковий арсенал. Тривав у столичному Мистецькому арсеналі 23-27 червня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зрозуміла, що шануєте Лесю Українку, коли побачила її зображення на грошах

Головна героїня Оленка завершує кар'єру моделі в Європі й повертається в Україну. Поринає у галузь комерційного донорства яйцеклітин. Працюючи координаторкою, підшуковує та вербує жінок, серед яких опиняється її знайома з дитинства, за сюжетом.

"Це рішення зумовить низку подій, які зрештою зруйнують не одне життя, і призведе до того, що відбудеться за десять років у парку біля майданчика, де щаслива фінська родина вигулює собаку.

У творі сучасне Гельсінкі переплітається з минулим пострадянської України, корупція Сходу зустрічає і живить жадібність Заходу, і на цьому перехресті стоять дві жінки. Авторка маневрує між психологічним трилером та гостросоціальною прозою. Розкриває правду про бізнес, побудований на донорстві яйцеклітин, міжнародні "фабрики з виготовлення дітей" та жіноче тіло, яке стає в цьому бізнесі вигідним товаром", - ідеться в анотації.

Український переклад здійснив Юрій Зуб. Випустило київське видавництво "Комора".

"Очікувала, що після Революції гідності та початку війни фінські видавництва почнуть публікувати українських авторів. Та цього не сталося, - продовжує Оксанен. - Подумала, може, мені самій слід написати про Україну й підвищити інтерес до вашої культури.

Ми не можемо охопити сьогодення чи майбутнього, якщо не розуміємо історії. На жаль, цікаве, але трагічне недавнє минуле українців не дуже відоме. Відчула, що важливо висвітлити. А також показати повсякдення з точки зору корупції. У нордичних країнах це слово може здатися віддаленим. Не розуміють, як корупція впливає на життя звичайних людей і наскільки повільний процес її викорінення. Не мені вам про це розповідати. Але я звертаюся до читачів за межами України.

Основна лінія стосується прибуткового міжнародного сурогатного бізнесу в Україні. Це серйозний фундамент для сюжету. Оскільки слугує лінзою для дослідження соціальних структур, корупції, рівності. Адже однією з найбільших проблем Європи є економічний розрив між західними та східними країнами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодом змушували селян підкоритися

Це той бізнес, де можна скористатися з мрій людини. Немає нічого поганого в намаганні покращити життя своє або родини за рахунок донорства чи сурогатного материнства. Але турбує відсутність регулювання. Можлива експлуатація та ризик втратити здоров'я. Агентства не піклуються про цих жінок, а можуть бути довгострокові наслідки. Іноземних клієнтів також не хвилює, що станеться з донорками чи сурогатними матерями. Не кажучи вже про запланованих немовлят, якщо ті не відповідають їхнім очікуванням. Бувають випадки, коли майбутні батьки не хочуть забирати дитину. Тоді опиняється в українському дитбудинку.

Потрібен більший моніторинг. Має бути безкоштовна юридична допомога для жінок.

Після того, як Таїланд та Індія заборонили сурогатне материнство для іноземних клієнтів 2015-го, ця справа нікуди не зникла. Чимало з тих бізнесменів переїхали до України, де діє зручне законодавство. Це також неправильно. Їм недостатнього того, що забирають яйцеклітини, а навіть не залишають самій Україні грошей. Це ще один спосіб розкрадання країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Час тирана" стане відповіддю на пошлість "Слуги народу"

Права на переклад "Собачого майданчика" продали у 22 країни. Книжку добре прийняли у Норвегії, Данії, Естонії, Франції. Було чимало молодих читачів, які ніколи не бували в Україні або не звертали уваги на новини про війну. Твір надав їм багато інформації. Я не можу змусити людей прочитати книжку з української історії, але романи більшості подобаються. Сподіваюсь, мій сприятиме зацікавленню у вашій культурі та кращому розумінню ситуації серед іноземців".

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про Голодомор усі знали. Але мовчали - французький історик

×