"Земля кочівників" схвилює пересічного українця - реакція соцмереж на найкращий фільм року

 

1 травня в український прокат виходить драма американської режисерки китайського походження Хлої Чжао "Земля кочівників". Отримала три премії "Оскар": за найкращий фільм, режисуру та жіночу роль – Френсіс Макдорманд.

Дія відбувається 2011-го. 60-річна Ферн із містечка Емпайр, штат Невада, втратила житло й роботу через економічну кризу й закриття підприємства. Подорожує своїм фургоном штатами Середнього Заходу США, за сюжетом.

В основі сценарію - книжка "Номадленд. Вижити в Америці XXI століття" журналістки Джессіки Брудер. Вона три роки досліджувала й документувала життя літніх американців, які пересуваються країною у трейлерах у пошуках роботи. Більшість ролей у стрічці виконали реальні кочівники.

Gazeta.ua зібрала реакцію соцмереж на фільм.

Олег Сенцов, режисер:

"Художній фільм знятий не на межі документалістики, а десь уже за нею. Практично безсюжетна історія про сучасних американських бродяг, які їздять у своїх фургонах країною в пошуках роботи і сенсу життя. Зворотний і не найкрасивіший бік життя Сполучених Штатів, що проходить на тлі прекрасних пейзажів і депресивних містечок. Окрім чудової Френсіс Макдорманд, залучені переважно непрофесійні актори, які грають, а точніше живуть, самі себе. Не блокбастерами єдиними живе Голлівуд, хороше кіно цінуватися буде завжди".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алкоголізм, деменція та блюз: за що дали "Оскар-2021"

Андрій Алферов, кінокритик:

"Земля кочівників" - свідчення того, як оновлюється кров американської кіноіндустрії. Поставлене китаянкою нове американське кіно про нову-стару Америку, перші поселенці якої так само колесили величезною, ще не освоєною країною. "Кочівники" - про сьогоднішню країну, а в ній про маленьких-великих людей, у яких немає будинків, але є дім; людей, чиє життя - дорога. Хлоя Чжао довела, що вона передусім великий художник. Віртуозно поєднує в одному кадрі традицію і міф, ігрове та документальне, соціальне і містичне".

Дмитро Десятерик, кінокритик:

"Головна героїня "Землі кочовиків" втрачає роботу й чоловіка. Щоб дати собі раду, вона вирушає в мандри в своєму фургоні. Знаходить роботу, друзів. Хлої Чжао вдалося оновити жанр роуд-муві, відшукати поезію в звичних краєвидах Середнього Заходу. І хоча режисерка знімала цю історію ще до початку пандемії, вона дуже точно вгадала теперішні реалії: раптова втрата близьких і економічна криза".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переможець проспав нагородження

Богдан Панкрухін, кінокритик:

"Для мене "Земля кочівників" виявилася чарівною в усіх сенсах. Суміш документальності й художнього кіно, тема, операторська робота і гра Френсіс Макдорманд - це щось всеосяжне. Фільм є портретом тієї Америки, яку ми собі рідко уявляємо, коли думаємо про США. Персонажі на шляху головної героїні - справжні, а разом з ними і їхні історії. І хоч у сюжеті мало драматургічних подій, а більше спостереження за життям конкретної жінки, це не заважає насолоджуватися фільмом і вбирати його в себе. Кіно ж по суті про свободу, про вміння поважати і миритися з вибором інших щодо свого життєвого шляху, про вміння чути свої бажання, а не тиск оточення. І думок воно залишає по собі не менше, ніж яка-небудь гостросюжетна драма".

Дмитро Майстренко, промопродюсер:

"Нетипове, душевне, людяне кіно, в певному розумінні безмежне, як зображувані тут американські простори. Про незгоди та негаразди, які роблять лише сильнішими, які ведуть не до падіння, а до нового, комусь прийнятного стилю життя. Про людей, які під тягарем важких обставин не здалися, остаточно стали вільними, сіли на колеса і поїхали. Той випадок, коли повістка стрічки, її соціальна складова та художні цінності поєдналися в єдиний потужний твір".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фільм "Погані дороги" має найбільше шансів отримати головний приз

Ірина Цілик, режисерка:

"Просто офігенний фільм. Одне з найсильніших вражень останніх часів. Спосіб розповіді, монтаж, гібридність ігрового і документального, безкінечно прекрасна Макдорманд - все на місці. Тільки музика іноді заважала".

Дмитро Давиденко, кінооглядач:

"Чому "Земля кочівників" може схвилювати пересічного українця? В Україні є свій Nomadland. Це Донбас. Закриття заводу у Неваді у фільмі змусило покинути місцевих жителів домівки. Російські окупанти змусили мільйони українців так само полишити звичний спосіб життя. Українці Донбасу втратили будинки, роботу, звичне коло спілкування. Хтось віднайшов себе одразу у нових містах та селищах. Хтось ще довго шукав себе і свою долю. В Україні не сформувалась спільнота кочівників з автотрейлерами. Але багато наших співвітчизників погодились працювати на сезонній роботі у Польщі та інших країнах ЄС, вибудовували своє життя заново у нових домівках вже у статусі переселенців. Кожному з них доля Ферн та її побратимів-кочівників буде зрозумілою і близькою".

×