2 жовтня 1946 року на американському телеканалі DuMont відбулася прем'єра першої мильної опери "Далекий пагорб". Шоу йшло у прямому ефірі. Показали 12 щотижневих випусків. Бюджет кожної 30-хвилинної серії складав $300 - $4 тис. на сучасні гроші.
Овдовіла жителька Нью-Йорка Карен Сент-Джон переїхала до невеликого містечка, щоб бути ближче до родичів. Там вона закохується в одруженого чоловіка та періодично свариться зі своїми родичами, за сюжетом.
Мелодраматичні радіовистави стали популярними в США ще 1930-х. Через те, що їх спонсорували компанії з виготовлення миючих засобів, такі програми почали називати мильні опери.
"Далекий пагорб" був експериментом перенесення жанру з радіо на телебачення. Стало видно справжні руки і сльози. Наприкінці кожної серії на екрані з'являлася картонка з написом "Продовження наступного тижня", - розповідав у книзі "Чарівне вікно: Американське телебачення, 1939 – 1953" критик Джим фон Шиллінг.
Слайди з попередніх епізодів часто вставляли в пізні серії шоу. Таким чином глядач міг бути в курсі останніх подій у сюжеті.
На сьогодні жодних кадрів із серіалу не збереглось. Методи запису телебачення з'явились тільки 1947 року. Всі оригінальні сценарії належать сім'ї режисера Девіда П. Льюіса.
1992 року опублікували його некролог. У документі він пояснив, чому телешоу проіснувало недовго. Програма не принесла Льюісу ані цента, і в шоу не було реклами. Пізніше режисер зізнався, що хотів перевірити реакцію глядача на новий формат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Це перша повнометражна стрічка про Кобзаря, знята за незалежності
72 сезони йшов найдовший серіал в історії "Дороговказного світла". Почався 1937-го в радіоформаті.
2 
4880
Коментарі