Василь Шкляр презентує роман "Самотній вовк"

Письменник Василь Шкляр презентує роман "Самотній вовк" на фестивалі Ше.Fest.

Це історія про українця, вояка французького іноземного легіону. Він отримує завдання вивезти з окупованої Чечні дочку генерала. Роман вийшов у 2001 році під назвою "Елементал". Тоді отримав гран-прі "Коронації слова". Зараз його перевидали.

"З усіх моїх творів цей вийшов найдинамічнішим й найгостросюжетнішим, але не мав великого резонансу. Ми з видавцем подумали, що можливо назва декого відлякує. "Елементал" - важка і не зрозуміла. Читачі думають, що може щось про релігію. Через те вирішили назвати прозоріше", - каже Василь Шкляр.

В основу сюжету лягли реальні події порятунку дружини першого президента Чечні Алли Дудаєвої. З нею Василь Шкляр був знайомий особисто.

"В1996 році Аллу Дудаєву затримала російська служба ФСБ, якраз після загибелі чоловіка Джохара Дудаєва . Намагалася покинути Чечню і вилетіти до Туреччини, однак в аеропорту Нальчика її схопили. Закрили в особняку під Москвою. Не знали, як з нею повестися. У Єльцина на носі були президенські вибори, думав якось її використати. З ув'язнення її визволили українці. Коли російські спецслужби її розшукували, я пив з нею каву в Карпатах. Моя книга — не копія подій. В книжці наш легіонер рятує не Аллу Дудаєву. Має своє окреме завдання", - каже письменник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спека, Холодний Яр та 7 тисяч людей: як минув фестиваль нескореної нації

Події розгортаються в 4 країнах: Україні, Франції, Росії та у Чечні.

"В романі початку 2000-х було певне передчуття російсько-української війни. І мій головний герой, цей супермен, вступає у двобій з московськими спецслужбами. Роман хотів екранізувати ще Олександр Роднянський. Був початок 2002 року. Він мене покликав і сказав: "давайте зробимо чотирисерійний фільм, схожий на "Брат-2". А потім поїхав у Москву, так все і затихло. Але тепер права на екранізацію придбала одна кінокомпанія. Наступного року має вийти фільм", - каже Шкляр.

Щорічно письменник презентує свої видання на фестивалі "Шефест".

"Його найголовніша цінність у тому, що проходить у шевченкових краях. Там де справді ступала Тарасова нога. Всі учасники і гості відчувають енергетику і його дух. Фестиваль треба розвивати поки Моринці стануть місцем паломництва українців з усього світу. Покликання Шефесту — привабити молодь. Зазвичай на патріотичних заходах їх не вельми густо. Але на таких святах, як цей і "Фестиваль нескореної нації" у селі Грушківка на Черкащині направлені якраз на юних хлопців і дівчат. Шефест дає розуміння Шевченка як модерної особистості. На ньому зараз багато архаїчних нашарувань і в шкільних програмах, і в розумінні його постаті народом. Дехто любить казати, що Шеченко був простим чоловіком, таким, як усі ми. Він якраз таким, як ми не був. Бо інакше ми жили б іншій державі", - каже Василь Шкляр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 цитат Тараса Шевченка, які досі актуальні для українців

Фестиваль є благодійним, на ньому організатори збирають пожертви для українських бійців, що воюють проти російської збройної агресії в Україні

"Шевченка використовувала будь-яка ідеологічна машина. Навіть більшовики розуміли, що заперечити чи відкинути таку титанічну постать неможливо. Тому підлаштовували його під себе. Та насправді ідеологія тут одна — він покликаний самою українською долею. Є пафосні слова, що Шеченко був пророком. Але що вдієш, якщо справді так було. Волею провидіння було послано на нашу землю таку постать. Так завжди виходило в нашій історії: коли з рук вибивали шаблі на зміну приходило слово. Вперше заспівав Котляревський. Але то був регіт божевілля на руїнах січі. Слово ж Шеченка було спрямоване, й досягло своєї мети. Його почули", - каже письменник.

×