7 березня в український прокат виходить кінострічка Бернардо Бертолуччі "Ти і я". Прем'єра фільму відбулася на 65-ому Каннському кінофестивалі у позаконкурсній програмі.
"Ти і я" - це екранізація однойменного роману італійського письменника Нікколо Амманіті. Стрічка розповідає про двох підлітків, які замкнулися на тиждень у підвалі.
14-річний Лоренцо не дуже товариський, радше любить спостерігати за однолітками, слухаючи музику. Час від часу він вигадує дивні забавки: намагається підняти горошину соломинкою, повторює біганину броненосця туди-сюди, купує в зоомагазині колонію мурах і розглядає їх через лупу.
Контактує із трьома поколіннями жінок. Бабусі розповідає історії. З мамою у кафе веде бесіду про те, чи стали би вони парою, якби загинули усі, крім них двох. Зі зведеною сестрою-наркоманкою Олівією танцює під Девіда Боуї. Підлітки, які востаннє бачили один одного у далекому дитинстві, зближуються за кілька днів.
- Коли ти під кайфом, ніхто не може зробити тобі боляче, - каже Олівія.
- Хіба це не чудово?
- Так, стаєш байдужим до всього.
Це третій фільм Бертолуччі про підлітків, розповідає резидент No Name Club на FILM.UA Андрій Алферов.
"Режисер залюбився у молодих людях ще у "Вислизаючій красі", де наче намагався дослідити у них самого себе. Потім були "Мрійники". Тепер він зняв "Я і ти" і відчув, як свіже повітря потрапило у його творчі легені," - додає кінокритик.
Це перший фільм Бертолуччі після майже 10-річної перерви у творчості. Працюючи над "Ти і я", режисер, прикутий до інвалідного візка, повернув собі волю до життя та авторську професійність, - розповідає Алферов. Сам Бертолуччі називає фільм переломним у своїй творчій біографії."
На думку кінокритика, стрічка є конспектом усієї творчості італійського метра. Він показує у ньому свої смаки і стилістику. Як у "Танго в Парижі" Бертолуччі помістив своїх героїв у замкнутий простір, наповнив атмосферу еротизмом і відвертістю.
Знаючи стиль Бертолуччі у стрічці "Ти і я" можна очікувати відвертих сцен між підлітками. Лоренцо з симпатією розглядає сонну Олівію, зберігає у книжці її фотографію, краде для неї снодійне своєї бабусі. До останньої хвилини здається, що вони принаймні поцілуються. Проте вони тільки дружньо обіймаються на прощання.
"Бертолуччі все життя знімає одне й теж кіно. Але це не здається набридливим і продовжує викликати захоплення, - зазначає Андрій Алферов. - "Він - останній імператор осиротілого італійського кіно, після того як пішли із життя великі майстри Вісконті та Пазоліні."
Коментарі
2