В Україні видали першу книгу з гіперпосиланнями

У видавництві "Електрокнига" вийшла перша в Україні книга, з'єднана гіперпосиланнями з багатьма різноманітними сторінками в інтернеті.

Роман "Гаугразький бранець" письменника та журналіста Яни Дубинянської - про глобальний соціум: світ високих технологій, цілком комфортний для життя, і про Гауграз - єдину у світі країна, що тримається за свої традиції. З нової книжки можна уявити, до чого можуть призвести конфлікти між глобальним та етнічним, між особистим та суспільним, і головне, між чоловічим та жіночим.

Сюжет роману стає багатозначним, коли натискаєш на гіперлінки, які розставлял письменник та журналіст Артем Захарченко. Він досліджує сучасні медіа-мистецтва, в тому числі гіпертекстову літературу.

Більшість із гіперпосилань побудовано за принципом гіпертекстової метафори, і веде до інтернет-мемів, сторінок енциклопедій, новин та літературних текстів. Тобто, сторінка, яка відкривається при натисканні на посилання, змушує по-новому розуміти значення слів та фраз із роману.

Перший том роману "Гаугразький бранець" викладений для безкоштовного скачування. І оплачуватимуть книжку лише ті, кому вона сподобалася і вони вирішать замовити другий том. Окрім того, можна замовити паперову версію книжки.

Цитати з книги:

"Капсула мчала міським тунелем. За її прозорими стінами пролітали житлові блоки: деякі сріблясто-сірі, деякі білі чи золотаві, а більшість із віртуальними картинами різних екосистем, цифрознімками тварин і людей чи просто різнокольоровими візерунками. Якщо загадати число й рахувати блоки, то по тому, якого він буде кольору, можна дізнатися про свою долю".

"Жінки народжують і народжують постійно лише для того, аби глобалам було кого вбивати! У цьому немає сенсу, самий голий інстинкт. Дике, замкнене коло, яке треба розірвати, і я його розірву, от побачиш!"

"Якби, припустімо, смертовики зараз визнали свою причетність до дестрактів, — я наголосила на слові "зараз", — Глобальний соціум відповів би військовим наступом на Гауграз. Ми ще недостатньо деморалізовані, аби нам можна було диктувати умови".

"Жінки великого Гау-Гразу можуть усе — але за численні століття жоден чоловік не здогадався використати їхню силу для війни. Оскільки це протиприродньо, як зимовий виноград чи гарячі сніги на гірській вершині."