1 березня 1799 року в Санкт-Петербурзі заборонили танцювати вальс. Спеціальний указ про це видав Павло I. Він вважав танець аморальним та ганебним. Заборона зберігалася аж до 1828-го, коли померла дружина імператора.
Танцювати вальс почали у Відні 80-х XVIII ст. У XVI-му танець став дуже популярним у Франції. Але публіка вважала, що це вульгарно. Кавалеру потрібно піднімати даму догори, щоб вона могла кружляти довкола.
1754 року в Німеччині з'явилась перша музика, що нагадувала сучасні вальси. "Пані піднімали довгі сукні так, щоб не заплутатись і не наступити на них – несли їх, як килим над землею", – так описували тодішній вальс.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Протяг задер сукню Розини – глядачі освистали оперу
1812-го танець стає сенсацією в Англії. Хоча і не всім подобався. Одного разу розгніваний лорд Байрон 1813 року, побачивши свою дружину в руках товариша на неприпустимій відстані, писав: "Здоровий джентльмен, як гусар, розгойдується з дамою, як на гойдалці, при цьому вони кружляють, немов два травневих жука, насаджені на одне шило".
Паралельно із серйозними нововведеннями, Павло І займався безліччю дрібниць. Наприклад, наклав табу на деякі фасони одягу. Давав вказівки, коли городяни повинні вставати і лягати спати, як треба їздити і ходити по вулицях, в який колір фарбувати будинки. 1800 року зникли французькі сукні, дозволяли мати лише один сюртук німецького крою.
Коментарі
2