"Павільйон для чайної церемонії знаходиться посеред саду її засновника, купця Сен-но Рікю. Одного дня там розквітло багато ірисів. Високопосадовець захотів побачити квіти і прийшов до купця. У саду не побачив жодної – всі були зрізані. Розлютився, хотів відтяти голову підлеглому. Той заспокоїв патрона. Повів у павільйон для чайної церемонії. У ніші стояла єдина квітка. Щоб відчути красу квітів, достатньо й однієї – сказав купець".
Ця історія надихнула львів'янина Петра Сметану на написання картини "Вічна медитація. Manghha". Зобразив квітку. Створив її для виставки "Внутрішня Японія", яка відкрилась у Музеї історії Києва. Показує роботи 11-ти українських художників, в яких вони зображають своє бачення Японії. Куратор відібрав роботи митців з різних регіонів України – Львова, Києва і Харкова. Як досвідчених, так і новачків. Усі роботи написані у період з листопада 2016-го по лютий 2017-го.
"Ця виставка не стільки про Японію, як про Україну. Всього 3 художники з експозиції побували в цій країні. Але це не було умовою для участі в проекті. Не ставилось і завдання зображати типові образи, які асоціюються з Японією, - самураїв, гейш чи сакуру", - розповідає куратор виставки "Внутрішня Японія", сходознавець Андрій Накорчевський. Я ставив перед художниками завдання – знайти візуальні образи, якими зможуть передати своє відчуття Японії. Запропонував взяти участь багатьом українським митцям. Вони створили картини спеціально до виставки. Потім обирав найвдаліші, які будуть представлені в експозиції", - продовжує Накорчевський. - Робота куратора нагадує режисерську в театрі. Коли режисер з трупи у кожну виставу обирає певного актора, який, на його думку, краще зіграє роль. Так само суб'єктивно я обирав художників-учасників".
"Петро Сметана мало знаний, але у нього велике майбутнє. Побачив у його роботах щось японське. Не помилився. Сметана рік жив у Кракові, де стажувався у Музеї японського мистецтва. Створив дві роботи для виставки".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В музеї показали твори за 11 років його роботи
"Киянин Микола Журавель – відомий в Україні і закордоном. На моє запрошення показував свої роботи в Японії. У картинах з виставки зображає місяць, сонце, природу. Поєднує їх з оригінальною технікою. Це живопис з елементами левкасу (поширений в іконописі крейдовий грунт, замішаний на тваринному жирі з додаванням лляної олії – gazeta.ua). Картина "Сонце на сході" містить живописне зображення, традиційну техніку і накладні елементи - деталі з м'ясорубки".
На виставці також показали роботи художників Романа Романишина, Гамлета Зіньківського, Сергія Савченка, Андрія Блудова, Костянтина Зоркіна.
Триватиме в Музеї історії Києва до 15 лютого.
Андрій Накорчевський – сходознавець, професор токійського університету Кейо, ландшафтний дизайнер, колекціонер. Протягом 30 років живе між Японією та Україною.
Коментарі