З сьогоднішнього дня в український прокат вийшов фільм про одинака з загостреним відчуттям справедливості - "Джек Річер".
Фільм був поставлений по книзі британця Лі Чайлда "Один постріл". Екранізація бестселера обійшлася її творцям в 60 мільйонів доларів. Лі Чайлд видав сімнадцять романів про пригоди детектива Джека Річера.
"З'являється Річер, який розбереться в ситуації і покарає винуватих. І зробить це спокійно, без метушні. У книжках є багато безкомпромісної жорстокості. Я думаю, що потай ми усі цього хочемо. Ми хочемо бачити, як речі стають на свої місця і ми хочемо бачити, що поганців покарано", - говорить Чайлд про свого героя. Фільм без метушні.
Перший кадр: Снайпер кладе до кишені кулі, заводить мотор білого фургону, припарковується. Оглядає через гвинтівку інший берег. Набережною біжить няня з семирічною дівчинкою, чоловік поклав на лавці букет троянд, жінка в сірому діловому костюмі несе під рукою купу договорів. П'ять пострілів - снайпер вбиває п'ятьох випадкових людей.
Три герої: Джек Річер - Том Круз. Колишній військовий слідчий, який немає кредитних карток, профайлу в соцмережах, електронної пошти чи будинку за містом. Він постійно в дорозі. Має один комплект одягу. І коли білява адвокатеса просить його накинути сорочку (Річер уважно її слухає напів оголений), то Джек киває на щойно випрану ним сами кофтину: "А я більше нічого не маю". Хелен Родін (Розамунд Пайк) - адвокат, дочка прокурора. Береться захищати снайпера, який холоднокровно вбив п'ятьох випадкових людей. Єдине, що він каже прокуророві - "Знайдіть Джека Річера". Так може то не він стріляв?
І звісно Головний Злодій, за класикою жанру всіх детективних історій, - Зек з відкушеними власноруч пальцями із Сибіру, якого зіграв Вернер Герцог. Через те, що у фільмі взагалі не розказують історію цього персонажа - він видається зайвим і безапеляційно гине в кінці.
Місце зйомок: знімався в околицях Піттсбурга (штат Пенсільванія, США).
Жанр фільму: "Джек Річер" - класичний американський детективний бойовик 70-х років. Саме тому тут є майже десятихвилинні гонки вулицями Піттсбурга (за кермом Chevelle 1970-го року сидів Том Круз, без каскадерів)- відчуваєш себе як в затягнутій нуднуватій комп'ютерній грі. І саме тому від початку глядач знає хто справжній злодій, поліція бере не того і одинак-детектив "розкручує" злочин.
Діалог: Річер не сумнівається, не задає питань і не веде філософських бесід. Він наказує, говорить ствердно і цілком впевнений у своїх словах.
Річер каже старому вояці-морпіху:
- Їх двоє на дорозі. Будуть стріляти. Ти можеш їх зняти?
- На фотоапарат чи що?
Річер вивертає пальці молодому хлопцеві. Щойно той намагався довбонути його по голові:
- Хто я?
- Я тебе ніколи не бачив, я вже тебе забув, - скиглить юнак зі сльозами від болю.
- Я візьму твою машину.
- Бери і користуйся скільки хочеш.
Абзац: персонаж Тома Круза, навколо якого власне і крутиться увесь фільм - герой неговіркий, принциповий. От і детективний бойовик вийшов таким самим - не говірким і без інтриги. Глядач від самого початку знає хто справжній снайпер.
Коментарі