Українська студія "Інтерфільм" заборонила показувати стрічку "Шахта №8" естонської режисерки Маріанни Каат у конкурсі фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Подія відбувається у Києві з 23 березня. Студія заявляє, що тільки вона може дати дозвіл на показ українсько-естонського фільму як співвиробник.
"Копія цього листа була направлена Маріанні Каат, яка намагається у будь-який спосіб проштовхнути фільм, - йдеться у листі до організаторів фестивалю. - Ця стрічка повністю брехлива, постановочна, з підтасованими і "розіграними" мізансценами. Вона не має ніякого відношення до документального кіно і теми захисту прав людини", - оголосили в "Інтерфільмі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Режисер провів 3 місяці з гангстерами
Обурена режисерка заявила, що після таких звинувачень зобов'язана показати фільм українцям. Каат з власної ініціативи представила стрічку 24 березня у Будинку кіно. Фестиваль, дотримуючись законодавства, зняв стрічку з програми. Фільм розповідає про підлітків Юру і Діму. Вони живуть у містечку Сніжино Донецької області. Щодня нелегально видобувають вугілля у закинутих шахтах, роблять копанки у лісосмугах і під закинутими будинками. Батько Юри вчинив самогубство, а мати спилася з новим чоловіком. Хлопець забирає двох сестричок і оселяється окремо в сусідньому селі. До школи не ходить.
25 березня показали фільми у конкурсі короткометражок. Іранська режисерка Хатерех Ходаї приїхала представити 30-хвилинку "12+1". Її герой — молодий чоловік. Він їде забирати з перукарні свою наречену перед весіллям. Дорогою обдзвонює колишніх подруг.
"Він усім повідомляє про весілля, запитує, чи все гаразд. Каже, що хоче залишити минуле у минулому, - розповідає режисерка. - У цей час шле повітряні поцілунки молодим дівчатам, які проїжджають в авто. Всі колишні його спокійно пробачають і відпускають. Насправді дівчат було більше — від 20 до 24. Вибрали 12 найцікавіших. Дівчата не знали, що до них подзвонять. Наш Казанова не налякався, що після фільму у нього можуть виникнути проблеми. Я пообіцяла, що стрічку в Ірані побачать тільки у вузькому колі. Публічно не демонструватимуть. Насправді у нас все, як у фільмі. Незважаючи на мусульманські закони, молоді люди вільно зустрічаються, змінюють партнерів. Тому я хотіла, аби фільм побачили в інших країнах, щоб зник стереотип про патріархальний стиль життя в Ірані".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кемерон зніме фільм про найглибше місце на Землі
Британська режисерка іранського походження Афарін Егбал у фільмі "Бабусі" поєднала документалістику та анімацію.
"Короткометражка про наслідки воєнної диктатури генерала Відели в Аргентині 1976-1983-х, - каже Егбал. - Тоді зникло з 30 тисяч молодих людей. У концентраційних таборах народилося 500 немовлят. Їхніх батьків повбивали. Дітей розібрали військові. Я приїхала в Аргентину на 10 днів. Зробила інтерв'ю з 4 бабусями, які зараз розшукують своїх онуків в родинах колишніх військовослужбовців. Їхні історії дуже подібні, тому зібрала їх в одну. Проблема має дві сторони. З одного боку — бабусі, які прагнуть знайти своїх онуків, аби відновити стосунки і розказати правду. З іншого боку є онуки, які нічого не знали. Історії їхнього минулого можуть зруйнувати їхнє життя. Деякі героїні знайшли своїх онуків, але не змогли зав'язати з ними контакт. Ті просто відмовлялися приймати своє минуле".
Фільм знятий за допомогою фотоапарату.
"Потім усе це анімовано. Наприклад, у кадрі, де камера просто рухається кімнатою є 3 тисячі світлин. Потім вони були зібрані разом. У вільний від інтерв'ю час я ходила блошиними ринками Буенос-Айресу. Скуповувала старі автентичні речі, які могли б розказати про це місто. Бабусі старішають, але вони просто супер. З ними було дуже легко налагодити контакт".
Кінофестиваль триватиме до 29 березня. Покази фільмів відбуваються у столичному Будинку кіно та кінотеатрі "Кінопанорама".
1 
4880
Коментарі
1