"Чи можна побачити звук?" - питає Світлана Цуркан, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи, на дитячому майстер-класі "Акустичні експерименти" у Національному Художньому музеї у Києві. Тут триває проект "Музика: побачити звук". Він присвячений взаємодії музики і образотворчого мистецтва. Для виставки з фондів музею відібрали роботи 19 і 20 століття. Картини або зображують музикантів і музичні інструменти, або пов'язані з музикою за настроєм. До окремих робіт виставки підібрані музичні треки, які можна прослухати у навушниках.
У виставковому залі на першому поверсі проходить майстер-клас для дітей "Акустичні експерименти". Діти віком від 4 до 10 років сидять півколом на кольорових пуфах, поки кураторки проекту натягують волосінь і демонструють, як звучить імпровізована струна. "Ось ми і побачили звук," - продовжує Світлана.
"Звук - це вібрації, що передаються через повітря, воду або тверді матеріали," - тягне руку догори 10-річний Євген. На майстер клас його і брата привела мама. "Я знаю це з енциклопедії, хоча навчаюсь тільки у 4 класі", каже хлопчик. "Сини самі обрали цей майстер-клас," каже Олена Вінокур. "Я показала їм список подій у музеї, їх зацікавили саме експерименти зі звуком"
Саморобні картонні мегафони допомагають дітям зрозуміти, як можна підсилити гучність власного голосу. Після цього група переходить у зал зі старовинними іконами для того, аби випробувати найпростіший "телефон"- дві пластикові склянки, з'єднані між собою тонкою мотузкою. Діти по черзі читають фрази у "телефон", інша команда записує те, що почула. "Забути експлуатацію, о 19.38 підійти до аптеки, зустріти когось у зеленому костюмі і забрати у нього больбар", - зачитує кураторка текст, почутий по "телефону". Діти заходяться сміхом, адже насправді повідомлення звучало так: "На вулиці Еспланадній о 19.38 біля цілодобової аптеки зустріти чоловіка у зеленому капелюсі і забрати у нього мольберт."
"Розмовляти по саморобному телефону цікавіше, ніж по мобільному," - каже 10-річна Поліна. "Щось чуєш, щось треба додумати, а потім смішно виходить."
"Діти багато часу зараз проводять із комп'ютерами і мобільними телефонами, живуть віртуальним життям," каже Олена, мама двійнят Євгена і Григорія. "Живе спілкування, та ще й у стінах музею - рідкість. Наші музеї досі практикують правила - там не сідати, це не чіпати, а сьогодні діти могли гратися в музеї - це чудово."
На стіні відгуків біля виходу з музею дитячим почерком написані відгуки: "Сподобались музичні картини", "У залах холодно", "Складно дістатись до музею: заважає Беркут".
Музичні і звукові майстер-класи для дітей у Національному Художньому музеї триватимуть до 1 лютого.
Коментарі