Три правила курортного роману по-швейцарськи: огляд фільму "7 днів"

5

В рамках Тижня швейцарського кіно показали мелодраму "7 днів" режисера Роландо Колли. Gazeta.ua пропонує свій огляд прем'єри.

Сорокарічний чоловік з сивиною в бороді розкладає теплі камінці по загорілому животику своєї коханки. Пара знайома два дні. До фіналу їх відносин лишилось ще п'ять.

Іван — брат нареченого, що хоче взяти шлюб на одному з маленьких сицилійських островів. Через забаганку родича, чоловік має влаштувати свято. Ситуацію ускладнює те, що на острові живе лише 28 людей, і крім краси природи інших благ немає. Закинутий готель, який років 20 не бачив гостей і одна машина на ходу.

 

К'яра — подруга нареченої. Має прикласти жіночу руку до святкування: обрати торт, прикрити цвіль на стінах шторами, і пошити сукню.

Обоє такі собі свідки у швейцарській інтерпритації. А за старим повір'ям, щоб шлюб був міцний, вони мають робити те саме, що й наречені. В даному випадку герої діяли на випередження. Домовилися, що їх роман закінчиться тоді, коли й підготовка до весілля. Є в цьому щось романтичне — закінчити на піку почуттів.

Та героям не по 17 років. У нього за плечима важкі стосунки, у неї — чоловік, донька й кримінальне минуле. Фішка в тому, що деталі її біографії розкриваються поступово. Ще вчора Іван спав з легковажною брюнеткою трохи за тридцять, а сьогодні вже з матір'ю 19-річної дівчини. Герої обумовили три правила свого роману: на все про все 7 днів, ніяких ревнощів і претензій.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як переспати з 20-річним, якщо тобі сорок: огляд фільму "Душа компанії"

У потоці еротичних сцен з частковою демонстрацією чоловічих геніталій та жіночих принад втрачається лік часу. Але глядач відпочатку знає, коли все має закінчитися. Режисер розмежував дні заставками з написами. І чим більша цифра на екрані, тим цікавіше, чи матимуть герої шанс на щось більше, ніж тиждень на морі.

Окремим героєм стрічки можна вважати старий маяк. Наречений хоче провести на ньому першу шлюбну ніч. Колись він вже ночував там. Тоді вирішив зав'язати з наркотиками. Та минуло багато часу і від маяка залишилось лише напівзруйноване, знищене приміщення. Іван розгрібає завали, ремонтує електрику і прикрашає ліжко молодятам. Хоча це йому вартувало шалених зусиль. Сенс у тому, що будь-які руїни минулого можна якщо не відбудувати, то звільнити місце для чогось нового. Адже навіть наркомани в літах можуть знайти одне одного, зав'язати, і запрягти близьких організувати їм весілля на Сицилії.

 

У стрічці немає традиційно красивих людей. Навіть наречену в день весілля причісувати не стали. Спрацьовує самобутність, природність образів. Це наближує героїв до глядача. Окремо автори постарались з музичним оформленням: місцеві музиканти з піснями під акордеон не лишать байдужим.

Стрічка стала ідейною послідовницею попередньої роботи Роландо Колли "Літні ігри". Та теж грала Алесі Баррела, але головними героями були підлітки, що закохалися. Обидва фільми варто було б об'єднати в гедоністичну дилогію, яка досліджує природу курортних романів.

 

×