Син був впевнений, що всі, хто залишився на окупованій території, – вороги України

3 грудня в прокат виходить воєнна драма "Мати апостолів" режисера Зази Буадзе. Фільм переміг на конкурсі патріотичного кіно від Міністерства культури.

Липень 2014 року. В Краснодонському районі на Луганщині російські найманці збили український транспортний літак Ан-26. Мати командира екіпажу вирушає на Донбас шукати сина чи його тіло, за сюжетом. Головну роль етнографа Софію Кулик із Вінниці зіграла Наталія Половинка.

 

"Ідея фільму народилася після документальних стрічок про наших льотчиків. Загинули на початку війни. Вразило, що їх збили на своїй території І кожен відповідав за своє життя та рятувався сам, - розповідає сценаристка картини Ратха Макеєнкова. – Написала історію з новел, присвячених кожному з льотчиків, які виживали в зоні АТО. Далі було 9 варіантів сценарію. Перемогла моя внутрішня мати, бо я сама переживаю за майбутнє сина. Зробила історію про жінку, яка шукає свого сина. В основу фільму покладено кілька реальних історій, які розповіли самі льотчики. Один з них врятувався зі сєпарського шпиталю. Іншого прихистила родина місцевих старовірів, ховала та не видавала бандитам. Щоб достовірно зобразити життя на окупованій території, спілкувалася з переселенцями. Жінка з Пісок розповіла, як мусила залишити свій новий будинок, як на БТР-ах розбивали паркани та грабували. Вона з таким болем все це переказувала, що я ніби пережила це особисто, в уяві з'явилися картинки, що люди відчували та як там все відбувалося".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іменем українки Маї Дерен назвали кінотеатр на Мангеттені

"Тема війни переслідує мене. Живу з нею понад 20 років, починаючи з російського вторгнення в Абхазію, - каже режисер Заза Буадзе. – Пам'ятаю класний грузинський фільм "Батько солдата". Це кіно мого дитинства. Не уявляв, що доведеться знімати про мати солдата. У мене є й особиста історія, коли на першій абхазькій війні на початку 1990-х шукав брата, який пропав. Перед зйомками мені показали документальні кадри, де мати льотчика ходить навколо уламків розбитого літака. Їх було неможливо забути. На її обличчі не було сліз чи емоцій, тільки глибока біль і трагедія від втрати. Хроніку відзняли ДНРвці у 2014-му році, коли військово-транспортний літак, який летів з Вінниці з гуманітарним вантажем, збила російська ракета. На головну роль я одразу запропонував співачку Наталю Половинку. І тому мати Софія у нашому фільмі стала музиканткою. Богдан Бенюк у нас зіграв колоритного місцевого жителя Федора Мельника, який допомагає героїні. Після смерті дружини він залишився сам на окупованій території. Актор Олександр Пожарський прекрасно втілив бандита Койота. У фільмі є кілька дебютів. Спеціально їздили по театрах різних міст та шукали акторів".

 

Всі натурні зйомки Донбасу знімалися в Київській і Житомирській областях. Знаходили села, де більшість будинків покинуті. Збитий військово-транспортний літак АН-26 став найбільшою декорацією в Європі. Створювалася понад місяць у чистому полі під Києвом. Для будівництва задіяли авіаремонтні заводи і музеї.

"Напередодні прем'єри показали фільм в 10 містах України. Я сам дивився його багато разів, вже думав, що емоційно адаптувався. Але неможливо звикнути до болю, яка показується, - каже продюсер фільму Дмитро Овечкін. – В Чернівцях жінка розповідала, що її син був впевнений, що всі, хто залишився на окупованій території – вороги України. Після перегляду фільму змінив точку зору. Зрозумів, що у людей, які залишилися на Донбасі, можуть бути обставини, через які не можуть виїхати. У фільмі ми розкриваємо характери тих, хто став заручниками російської пропаганди".

Музику до картини написали Роман Григорів та Ілля Разумейко з проєкту "Нова опера". Фільм довелося скоротити з 3,5 до 2 годин. Наступного року планують зробити чотирьохсерійну стрічку, куди увійдуть всі відзняті кадри.

"Стрічка хоч і про війну, але об'єднує. Події показані з тилу ворога, що на тій стороні є багато розбитих доль, невизначеність людей, - поділився враженнями глядач Олег Дурмасенко, голова ГО "Славетні епохи України". - Мені сподобалося гра актора, який втілив сепаратиста Койта. У картині розкрита тема окупації Донбасу ФСБ, показано, хто там керує. Погано, що у фіналі фільму один з героїв, місцевий житель Коля не втік разом з Софією. Його вбили. Інакше це був би меседж іншим, щоб вони втікали. Що це не їх війна і треба повертатися до України".

×