За двадцять років існування книгу Юрія Андруховича "Московіада" перевидавали в різних дизайнерських верстках. Сестри Лопухіни зробили свої настінні каліграфічні нотатки "Московіади". На уривок "про кисле пиво" пішло шість великих банок гуаші.
Уривок з роману Андруховича писали у сорокаградусну спеку. Це був червень 2010 року. Знайшли закинутий будинок поблизу станції метро "Архітектора Бекетова" в Харкові. У внутрішньому дворику на диво не було жодних графіті.
"Взяли з собою кілька тонких та два товстих пензлів, - каже Віталіна. – Покрили лущену цегляну стіну клеєм ПВА, розбавленим водою у співвідношенні 3:1. Літери малювали тонким пензлем. Не використовували якогось конкретного шрифту – просто імпровізували".
Віталіна саме читала роман Андруховича і кисле пиво було особливо актуальним у червневу спеку. Вибрали уривок, який розбили на кілька фрагментів. Вийшло дві ілюстрації розмірами 1м на 1м:
"Але зараз, коли я п'ю кисле пиво посеред пустиря, обгородженого стовпами й колючим дротом, коли вітер зусібіч шмагає моє мокре волосся, коли навколо — суцільна велика азійська, перепрошую, євразійська, рівнина, перепрошую, країна, зі своїми власними правилами й законами...".
Віталіна та Вікторія Лопухіни. Дизайнери-каліграфи.
Близнята. 23 роки. Народилися в м. Свердловськ ( Луганська область). Мама – вчитель гри на фортепіано. Тато працював директором школи та учителем фізики.
Малюють з трьох років. Мама вдома зберігає більше 30 зошитів по 96 аркушів. Там все помітно – зміна почерку, настроїв.
Каліграфії вчаться чотири роки. На даний момент пишаються своєю дипломною роботою – малювали все від руки. Останній реалізований проект – дизайн інфо-стендів для Європейського містечка біля Арки Дружби народів.
1 
4880
Коментарі
2