Все оригінальне російське інородне для тих то народився в Україні. Навіть для етнічних росіян - вважає художник, письменник, музикант Іван Семесюк. Його новим проєктом стало ютуб-шоу "Інструкція.ЮА" про українські ідентичності.
Про еволюцію своєї національної свідомості розповів в інтерв'ю журналу "Країна".
"В 1990-х почув на якійсь п'янці з касети "Плач Єремії" і це стало важливим сигналом для мене, що існує витончена міська українська культура. Що вона складна і багатовимірна.
Лесь великий Подерв'янський теж вплинув. Бо виявилося, що українською можна жартувати, але при тому говорити глибокі речі водночас. Отак через мову поступово моє покоління приходило до деколонізації самого себе. Це не була українізація, а саме дерусифікація. І триватиме до нашої смерті. Але моє покоління дуже визначне в цьому смислі. Маса людей, будучи вже дорослими, змінили оперативні коди спілкування. Тому що ти переходиш на іншу мову, а культурного багажу, який за нею стоїть, у тебе ще немає. Мало того, його, може, дійсно не бути. Тому доводиться ще й створювати для самих себе поле, в якому ми й будемо жити.
Мені трохи поталанило, бо мав батьківське село, куди їздив у дитинстві. Мій дід був директором сільської школи і вчителем української мови та математики. Якась тяглість була. Я не з неба впав. Мені треба було не знайомитися з українськістю, а згадувати. А для когось це створено з нуля, напевно. Хоча я думаю, що є пам'ять серця. Якась родова, сімейна, що передається через родинну етику, котра і сигналізує, де своє, а де чуже.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна - не гоголівська ідилія. Можемо взяти серп і дати ворогу відсіч": художник про постмайданівську творчість
В голові сучасної молоді нема булгаковщини в широкому смислі слова. Ностальгії за білим царським Києвом. Взагалі Київ початку ХХ століття — це столиця чорносотенного руху всієї Росії. А зараз головне місто незалежної України
Скажімо, одна з перших великих, товстих, об'ємних і складних книг, яку я прочитав у дитинстві, була "Мастер и Маргарита". Тому мапа русского Киева з віссю від Пирогощі до Лаври досі у мене в голові.
Але насправді рускіє програли в цьому смислі війну за символічний Київ. Домік Булгакова в сучасному українському міфі нічого не важить. Він там уже відсутній. Тобто вони цю тяглість матери городов русских, як вони це розуміють, за ці 30 років втратили. І це перемога.
Повну версію розмови з Іваном Семесюком читайте в номері журналу "Країна" за 3 лютого.
Іван СЕМЕСЮК співзасновник художнього напряму "жлоб-арт". 2016-го створив музичний гурт "Пирятин". Також учасник альт-фолк гурту Ukiez, в якому разом з колегами поєднує українські та атлантичні музичні традиції. Автор книжок "Щоденник Україножера", "Фаршрутка", "Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса", "Нема чим робить", "Серце апачі". Для "Суспільного" відзняли 12 випусків "Інструкція.ЮА" - ютуб-шоу про українські ідентичності.
Коментарі