Те, що російське кіно останні роки переживає справжній підйом, не міг не помітити лише той, хто не цікавиться кінематографом. Популярне кіно наших північних сусідів затвердилося в кінотеатрах усього пострадянського простору. А без російського артхаусу не обходиться практично жоден престижний європейський кінофестиваль. Наприклад, в офіційній програмі Каннського кінофестивалю, який відкривається 14 травня, представлено російськими стрічками "Левіафан" Андрія Звягінцева і документалкою "Червона армія".
Щоб дізнатися быльше, чого російське кіно вже досягло, і що чекає його в майбутньому, Gazeta.ua поспілкувалася з одним із найавторитетніших російських кінокритиків Антоном Доліним. Він порадував нас твердженням, що жанр фантастики буде жити завжди, а також своїм інтересом до українського кіно, якого, однак, в Росії практично не показують.
Уряд Росії планує ввести обмеження на вживання нецензурних виразів у кіно. Як це відіб'ється на фільмах?
Будь-які обмеження - це погано. Наприклад, у новому фільмі Андрія Звягінцева "Левіафан", наскільки я чув, багато мату. Але фільм цей напевно класний. Він потрапив до конкурсної програми Канн і, якщо ця стрічка не отримає прокатне свідоцтво в Росії через мат, - буде скандал. Ну, а змусити Звягінцева перемонтувати фільм для прокату - абсурд. Це закон не коштує й ламаного гроша.
Вже кілька років тривають розмови про те, щоб ввести квоту на кількість російських фільмів в російському прокаті. Читав, що планується ввести обмеження, згідно з яким вітчизняне кіно повинне буде становити половину всіх стрічок, які виходять в російський прокат. Чи не зашкодить це обмеження?
Квоти поки не ввели, і ще незрозуміло, чи взагалі введуть. Введення таких квот - шкідливе. Чиновники вважають, що становище російського кіно можна поліпшити саме таким чином, але це маячня: скільки б вітчизняних фільмів не крутили в кінотеатрах, глядачам ніяк не накажеш ходити саме на них! Будуть порожні зали, прокат впаде, це зашкодить всім. Насправді, щоб справи пішли краще, необхідно більше талановитих людей, які зніматимуть фільми класом вище, ніж сьогодні. Це і змусить глядачів частіше ходити саме на наше кіно, і ніщо інше. А для цього потрібен комплекс інших заходів: підтримка дебютів, підтримка кінотеатрів, які показують авторське кіно, підтримка освіти...
Складається враження, що російський мейнстрім останніх років - це відповідь Голівуду. Ви з цим згодні?
Це спроба такої відповіді. Дуже рідко вона вдала. Кращі і найуспішніші наші фільми - дуже середні аналоги голлівудських жанрів. Кількість самобутніх продуктів, які при цьому були б ще й комерційно успішними, просто мізерне. Я б, втім, відзначив "Нічний дозор" і "Гірко".
Якщо ж говорити про авторське російському кіно то, звичайно ж, воно має свій унікальний почерк, не схожий на фільми якої іншої країни. Чи можна якось узагальнити особливості російського авторського кінематографа останніх років?
Є ряд якостей сучасного російського авторського кіно, які відрізняють його від іноземного артхаусу. Це, звичайно, штампи, але доводиться з ними рахуватися. Чого чекають від нас? Акценту на духовності, високої концентрації метафор, якоїсь ваговитості, моралізаторства... Але кожного нашого режисера, який знімає саме авторське кіно, навряд чи можна причесати під одну гребінку з іншими. Наприклад, як можна поставити поруч монументального Олександра Сокурова і молодіжну Гай Германіка чи Сергія Лобана і Андрія Звягінцева? Це абсолютно різні за стилем, мови та художнім завданням автори.
Після фурору, який справив фільм Альфонсо Куарона "Гравітація", багато хто заговорив про те , що разом з його виходом на екрани відроджується жанр наукової фантастики. Аргументується це тим , що в останні роки інтерес до науково-фантастичних стрічок знизився.
"Гравітація" - це не фантастика , взагалі-то.
Але за формою, адже, це науково - фантастична картина...
Це фантастика в термінах кінематографа, а не зображеної там реальності: робота оператора Емманюеля Любецки - справжнє диво, інакше і не скажеш. Що до фантастики, то кінематограф з нею народився (згадайте Мельєса і Протазанова), з нею і помре. Вона завжди жива і завжди буде актуальним жанром. Доказ тому - хоча б "Аватар" Джеймса Кемерона. Це революційний фільм, який справив фурор. І зараз знімається його сиквел. До того ж, найбільш комерційно успішний фільм за всю історію кіно і головна кіносенсація XXI століття.
Чи показується українське кіно в Росії?
Не показується. Ми по суті й не знаємо, що це таке "сучасне українське кіно", якщо не вважати фільми Сергія Лозниці і Кіри Муратової. Нещодавно в прокат вийшов фільм "Параджанов", але і його не назвеш саме українським: він знімався в копродукції ще трьома країнами. Ну, а щодо стрічки "Хайтарма", то за неї академіки "Ніки", боюся, могли голосувати не дивлячись. У прокаті, однак, її не було.
Цього тижня розпочинається Каннський кінофестиваль. Чого ви від нього очікуєте?
Я дуже хочу подивитися два українських фільми, які будуть представлені в офіційній програмі Канн: "Майдан" Сергія Лозниці і "Плем'я" Мирослава Слабошпицького. Те, що мені розповідали про ці стрічки, звучить інтригуюче. Щиро вболіваю за Андрія Звягінцева, і не з патріотичних почуттів, а тому що вважаю його одним з кращих російських режисерів сучасності. Крім цього дуже цікаво подивитися нові фільми Жан-Люка Годара, Атома Егояна, Девіда Кроненберга. Майка Лі, кращого англійського режисера, і братів Дарденнів, напевно, найбільш геніальних сучасних європейських авторів. І найбільш, при цьому, скромних .
2 
4880
Коментарі