Опера GAZ відродить на сцені авангард 1920-х

16

Фото: Валерія Ландар

11 червня в Києві на сцені Національного театру імені Івана Франка відбудеться українська прем'єра міжнародного оперного проекту GAZ. Артисти та музиканти формації NOVA OPERA репетирують без вихідних. Відточують рухи, які поставив спеціально запрошений австрійський хореограф Симо Майєр. Вчать тексти та партії.

"Насправді важко, - зізнається вокалістка Мар'яна Головко, - Адже в постановці ми співаємо трьома мовами. При цьому активно рухаємось. Це нове випробування, але мені дуже подобається".

Над створенням вистави працюють: режисерка з Нью-Йорка Вірляна Ткач, композиторський дует Романа Григоріва та Іллі Разумейка, австрійський хореограф Симон Майєр, медіа-артист Георгій Потопальський та художник-сценограф Вальдемарт Клюзко.

Джерелом натхнення опери GAZ є постановка "Ґаз" українського театрального режисера-авангардиста Леся Курбаса за однойменним твором німецького письменника-експресіоніста Ґеорга Кайзера, реалізована 1923 року у МО "Березіль".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська опера IYOV увійшла до ТОП-10 найкращих сучасних опер світу

Дія опери GAZ вибудовується навколо історії про вибух на футуристичній фабриці, що колись продукувала енергію для всього індустріального суспільства - ґаз.

Центральним образом художньої реальності є препароване фортепіано - колишній пульт індустріального гіганта, який поєднував живе і техногенне в одній системі.

"В опері ми використовуємо ранню поезію Тичини, яка нам підходить. Це дуже важливо, щоб у нашій виставі була українська мова, - розповідає режисерка Вірляна Ткач. - Я багато перекладала цього поета. Але це опера, в якій головне — музика, яка не вимагає багато тексту. Як режисерка я йду радше від музики, а вже потім шукаю текст. Тому ми дивимося навколо, ми відкриті і бачимо саме наш час, нашу ситуацію. Так, у своїй п'єсі німецький драматург Кайзер порушує дуже важливе питання — до чого може призвести людство уся ця техніка? Це головне питання. І ми маємо власні відповіді на цей посил драматурга. Адже мусимо говорити одною мовою".

"GAZ - це історія про працівників на фабриці. І тут дуже важливі рухи, пластика. Що відбувається, коли людина стає машиною, а, позбувшись механічності, знову стає м'якою та гнучкою. Ці зміни потрібно візуально передати. Над цим зараз і працюємо" - розповів хореограф Симон Майєр. Зізнається - це його перша співпраця з формацією NOVA OPERA: захопився їхніми голосами, гнучкістю та силою харизми колективу.

Композитор Роман Григорів вважає постановку початком відродження в музичному плані духу українського авангарду 1920-х років: "Це було цілісне європейське мистецьке явище, що трагічно обірвалось із приходом тоталітарної системи та настанням побутово-суспільного соцреалізму, що тріумфує і досі на українських сценах".

Також незвичним є залучення музикантів до активної дії на сцені. "Всі звикли, що оркестр сидить окремо в оркестровій ямі. Та це не наша історія. Упродовж вистави ми рухаємось по сцені. Також я тричі змінюю інструмент - то граю на трубі, то на тромбоні, то на флейті,- зазначає духовик Ігор Бойчук. - Мені подобається, що і цього разу ми виконуємо твір, близький і зрозумілий будь-кому.

У GAZі багато впізнаваних тем із нашого життя: екологія, місце людини у суспільстві, вибір, особистість і натовп, маніпуляції - ділиться вокалістка Олександра Мельє. - Дуже важливо сьогодні говорити про внутрішній Космос людини. Тому у постановці ставимо перед собою непрості питання:- Як зберегти свою автономність? Залишатись гвинтиком механізму утопічної машини, чи знищити те, що було нещодавно єдиною зрозумілою реальністю? Якщо станеться вибух - що залишиться?".

×