Ексклюзиви
Вівторок, 27 жовтня 2020 18:35

Олег Лишега писав так, ніби Радянського Союзу взагалі не існувало

Автор: Тарас Подолян
  Вірші Олега Лишеги, як пісні Сковороди, дуже статичні - каже Катерина Девдера
Вірші Олега Лишеги, як пісні Сковороди, дуже статичні - каже Катерина Девдера

Поет Олег Лишега показав, як, будучи дуже делікатною людиною, можна чинити спротив, - вважає поетеса і перекладачка Катерина Девдера. В інтерв'ю журналу "Країна" вона поділилася десятьма книгами, які вважає улюбленими.

"По суті Олег Лишега – поет однієї книжки. У 1989 році виходить його книжка "Великий міст". Потім у наступних перевиданнях він просто її вдосконалює і розширює змінюючи назву. Яку б із його книг ми не взяли, там буде те саме ядро, тому що це книга його життя. І це класний підхід: Лишега дуже обережно ставиться до слів і все життя їх шліфує.

Я не є людиною, яка піде на барикади, в мені цього немає. Але водночас я не хочу відчувати себе ганчіркою. Образ Лишеги мені близький – це людина, яка є дуже делікатною, але яка може чинити спротив", - зазначила Катерина Девдера.

"Лишега був другом Грицька Чубая у Львові. У 1971 році КДБ знаходить їхній мистецький альманах "Скриня", і його та інших людей виключають з університету і в різні способи карають. Лишегу відправляють спочатку в Підмосков'я, потім в Бурятію. Коли повернувся, працював у Києві художником-декоратором Голосіївського парку, був декоратором на кіностудії у Лаврі. Лишега пише такі вірші, ніби Радянського Союзу взагалі не існує.

 

Перший його цикл "Зима в Тисмениці" - про його дитинство. Тисмениця була колись таким же відомим містом, як Івано-Франківськ. Славилася майстрами, які робили шуби. Тисмениця Лишеги – це засніжене містечко, де мисливці повертаються з лісу, де пахне вичинкою шкур. Це все можна уявляти, як полотна Брейгеля. Вірші його – як пісні Сковороди. Вони дуже статичні.

Але потім він переїжджає в Київ, і тут з'являється інша стилістика, інший світ. Тут він пише довжелезні вірші, і зізнається, що хоче писати вірші на великих білих стінах Лаври, як на сувоях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літературно-мистецьку періодику ХХ століття перевели в цифру

Лишега магічним чином поєднує міфічність і реальну дійсність. Коли я вперше прочитала його вірш "Лебідь", уявила, ніби хтось бере тебе за руку на початку літа і веде в сосновий ліс. Ви ідете під повним місяцем, краєвиди змінюються, і раптом ви вже не в лісі, а на березі Балтійського моря, де лебідь тріпоче крильми, і ти бачиш ці бризки води. Лишега показує низку картин, як кадри з фільмів, і їх можна дивитися".

 

Інтерв'ю з Катериною Девдерою читайте в журналі "Країна".

У 2018 році Катерина Девдера захистила дисертацію про Олега Лишегу: "Літературна творчість Олега Лишеги: інтерпретація, контекст, рецепція".

Зараз ви читаєте новину «Олег Лишега писав так, ніби Радянського Союзу взагалі не існувало». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 419
Голосування За якою перенесеною культурною подією ви найбільше сумуєте?
  • Книжковий Арсенал
  • Кінофестиваль "Молодість"
  • Atlas Weekend
  • UPark Festival
  • Leopolis Jazz Fest
  • Kyiv Comic Con
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути