




Під час обговорення свого роману "Музей покинутих секретів" у п'ятницю 14 вересня у Львові Оксана Забужко пояснила, чому постійно потрібно переписувати історію.
"Не дозволити переписувати історію – це теза шизофреніка, - переконана Оксана Забужко. – Історія для того й існує, щоб її постійно переписувати. Бо кожен факт, відкритий в сьогоденні, міняє нашу картину минулого. Це справедливо стосовно народу й справедливо стосовно кожного людського життя окремо. Тобто коли ми дивимося з позиції своїх 30 чи 40 років на себе 10-літнього чи 15-літнього, то ми раз у раз переоцінюємо наше минуле".
Письменниця вважає, що утримування історії в статусі кво – це проблема психіатрії.
"Якщо ж ми його не переоцінюємо, а тримаємо зафіксованим, то це й називається фіксацією і це проблема психіатрії, - пояснила письменниця. - Тобто заборона переписувати історію – це показник хворих країн і народів. Історія постійно переписується, постійно перевідкривається. Бо кожного разу ми відкриваємо щось нове у минулому. Кожен новий факт сьогодення сприяє перестановці меблів у минулому, він актуалізує якісь забуті речі, актуалізує погашені смисли по тому, як вони відбуваються сьогодні. Тобто це є процес живої культури".
Коментарі
7