Поет та видавець Іван Малкович сам редагує свої книжки. Про це він розповів на зустрічі дискусійного клубу "Бізнес Credo", який організовує Український католицький університет та Львівська бізнес-школа.
"Я сам виправляю помилки в книжках. Бо якщо слухати коректорів, то там залишиться кілька слів. Так не можна, що отут так, а тут якісь нові навіювання. Добре, коли коректор чутливий і має відчуття мови. А є такі, які коректорами стали. Такі можуть нашкодити книжці. От пам'ятаю як ми перекладали на українську "Гаррі Поттера-5". Нам треба було вигадувати слова і речення, щоб було видно, що то діти говорять, а не професори української мови", - говорить Малкович.
Як почали видавати дитячі книжки?
- Довго вслухався в світ, і шукав голос рівнозначний до того, який хотів почути. Потім відчув, що це може бути голос дитини. І тому на старість пішов пастушити дітей і видаю для них дитячі книжки.
Але коли я починав, то не думав про видавництво. Пам'ятаю, як приїхав в Канаду як лауреат і ведучий концертів "Червоної Рути". Там заробив тисячу доларів і так їх боявся, що накупив всім якихось дурничок, подарунків і привіз два долари, щоб показати. А на ті гроші у 90-му можна було б купити нормальну квартиру в Києві. Тобто я не дуже розумівся на бізнесі і навіть не уявляв як це може бути.
Як оцінюєте ринок україномовної книжки зараз?
- Видавництва, які на початку 2008-го україномовних книжок видавали на 15-20% більше за російських, зараз мають тенденцію на 30% меншу. Мабуть, так на книжку впливає політична погода. І всі знають звідки ростуть ноги. Чого тільки вартує відміна екзамену з української мови. Але всьому свій час. Бо коли хтось зазіхає на чиєсь здоров'я чи поранить когось, то ця людина буде покарана. А наш міністр освіти зазіхає на здоров'я і функціонування цілої нації. Бо колись ти ж знав, щоб стати на вищий щабель, треба здавати екзамен з української мови. І дитина мала її знати. Тепер це не потрібно.
Ви як поет зараз повні ідей?
- Коли ти юнак, 17-18 років, так гарно пишеться, коли 25 – ще краще, у 32 ще повен задумів і ще пишеться, а от коли 40 пишеться вже менше. А в 50, як мені, майже зовсім не пишеться. Стаєш іронічнішим і не хочеш викладати все на папір. І так багато людей до тебе це сказало і можливо краще.
А коли має виходити якась книжка у видавництві, ходжу з нею по Бессарабці і показую людям: "Вам це більше подобається чи це?". Опитування роблю серед багатьох людей, бо мені цікаві всі верстви. Людина, яка сьогодні працює прибиральницею, має вищу освіту, але її дитина може стати президентом. І якщо думка всіх людей збігається, я буду робити висновки. Хочу, щоб люди критикували книжку ще до того, як вона вийде. Аби потім не було за що.
2 
4880
Коментарі
1