Цьогоразу постійна рубрика "Музична шпаргалка" візьметься за творчій доробок примадонни української естради Софії Ротару.
Нагадаємо, що ми досліджуємо вплив світової музики на вітчизняних виконавців. Після перемоги Руслани на музичному конкурсі для домогосподарок Євробаченні, від українських співаків обов'язково вимагають перемог і визнання за кордоном, часто забуваючи просто насолоджуватися їхніми піснями. Приблизно з 2004-го року ставлення українців до поп-зірок стало нагадувати сподівання спортивних вболівальників перед стартом відповідальних змагань.
Софія Михайлівна Ротару, народна артистка СРСР, України та Молдови на середину 1980-х знаходилась в безумовних топах на одній шостій частині суші, в той же час за легендою її не поспішали випускати на гастролі за межі СРСР. В новорічну ніч з 1985 на 1986 рік в "Голубому вогнику" вперше прозвучав її шлягер "Лаванда". Українська співачка виконала його в дуеті з естонцем Яаком Йола.
Історія ж походження пісні дуже проста. Прийшов якось композитор Володимир Матецький в гості до Андрія Макаревича. А у того пластинка Леонарда Коена грає. Пісня "Dance Me To The End Of Love". Послухав її Матецький. Гарна пісня. Прийшов додому і, злегка змінивши ритм, зробив з приспіву цієї пісні "Лаванду". Через що потім Ротару і не хотіли пускати на гастролі за кордон, побоюючись скандалу по лінії авторського права.
Хоча пізніше москвич Матецький, який зараз між іншим є членом Російського товариства авторських прав, довів свій безумовний композиторський хист, написавши для Ротару
"Луна, луна", "Было, но прошло", "Дикие лебеди", "Хуторянка", "Лунная радуга". Працював він навіть з мегазірками світового року, американцями Іґґі Попопом, Елісом Купером.
Щодо головної героїні нашого огляду, то хочеться згадати її платівку 1984-го року "Нежная мелодия". Перший друк диску був проданий накладом 2 млн., за чотири роки головною радянською звукозаписуючою фірмою "Мелодія" "Нежная мелодия" була перевидана.
Музичний супровід на альбомі забеспечував ансамбль чоловіка Ротару Анатолія Євдокименка "Червона рута". Серед пісень російською і румунською мовою особливою фірмовістю звучання виділявся бойовик "Грустна песня".
Ті з радянських меломанів, хто мав можливість тримати руку на пульсі світової музичної індустрії, легко впізнавали в ній синтезаторну партію з трьох нот, що виконується стаккато з сильним ефектом реверберації з композиції Майкла Джексона "Billie Jean" з альбому "Thriller". Записаний за два роки до платівки Ротару, він досі залишається записом з найбільшим продажем в історії. За 33 роки виходу "Thriller" диск придбало більше 65 мільйонів осіб.
Ансамбль "Червона рута" не вперше запозичував ідеї в зірок "чорної музики" з-за океану.
В 1975-му році на екрани радянських кінотеатрів вийшов музичний фільм "Пісня завжди з нами" . За сюжетом молода співачка починає концерт у відкритому музичному клубі гірського курорту. Цей автобіографічний сценарій описує справжні українські та молдовські коріння Софії Ротару в природному пейзажі.
В модерновій на той час обробці народної пісні "Ой Марічка чічері" музиканти Ротару використали основну тему з психоделічного соулу 1972-го року "Papa Was A Rolling Stone" групи The Temptations з Детройту, штат Мічіган.
В якомусь сенсі українським музикантам не слід соромитися, що вони були зачаровані харизмою цієї композиції.
В кавер-версіях хіта The Temptations відзначалися і Джордж Майкл, і Сіал, і Філ Коллінз.
Також у фільмі "Пісня завжди з нами" Софія Ротару заспівала, напевно, найвідомішу свою пісню, мелодію яку навіть висували на "Оскар"
Композиція Love Theme From The Godfather, або "Говори тихо, мила" італійського композитора Ніно Рота вперше прозвучала в фільмі "Хрещений батько" 1972-го року
Український варіант віршів написав для Софії Ротару поет Сергій Кочерга. Пісню виконував також Ель Мартино, Енді Вільямс, Бооббі Вінтон. Голос української співачки планували записати до офіційного саундтреку оскароносного фільму Френсіса Форда Копполи.
Але на початку 1970-х Держконцерт СРСР заборонив це зробити під час гастролей Ротару в Німеччині. Англійську версію співачка мала писати в студії Sony BMG Music Entertainment.
У "Хрещеного батька" є дві картини-продовження і в кожній звучить "Говори тихо, мила". Кінотрилогія здобула безліч нагород, але от головну пісню фільму так жодного разу і не відзначили "Оскаром". Коли в 1990-му році втретє американська кіноакадемія не віддала золоту статуетку композиції Ніно Рота, батько Фресіса Форда Копполи кінокомпозитор Кармайн Коппола помер від серцевого нападу.
І на кінець варіант легендарної пісні Ніно Рота російською у виконанні ізраїльського співака Рахміля Горовеця, який народився в Гайсини на Вінничині.
6 
4880
Коментарі