Більше 23 тисяч одиниць складає колекція археологічних знахідок на території Мистецького Арсеналу. Розкопки проходили тут у 2005-2010 роках. Завдяки тому, що територія колишнього військового заводу була закритою, ґрунт був недоторканим упродовж століть, тож археологи знайшли унікальні експонати.
"Мені пощастило брати участь в розкопках Арсеналу: ми знайшли тут те, чого досі не було у київській археології - речі доби козаччини", - розповідає співробітник Інституту Археології НАН України В'ячеслав Баранов. "Козацька археологія була майже повністю знищена під час будівельного буму початку 20 ст. На території Арсеналу ми знайшли унікальну колекцію кераміки 17 століття, яка засвідчує, на скільки розвиненою була козацька держава."
До початку 18 століття Печерськ був центром української духовності: тут були 2 монастирі - Вознесенський жіночий і Києво-Печерський чоловічий.
"У Вознесенському монастирі були шляхетні і освічені дівчата", каже Ольга Мельник, керівник відділу музейної справи Мистецького Арсеналу. "Монастир пов'заний з іменем Марії Магдалини Мазепиної - матері Івана Мазепи. Протягом 25 років вона була ігуменею монастиря. Власним коштом звела кам'яний собор на місці дерев'яної Вознесенської церкви. Тут є людська інтрига: у 1706 Мазепа за наказом Петра I мав розбудовувати на цьому місці Печерську фортецю. Монастир був скасований, монахині перевели до Фролівського монастиря. Тож син змушений був руйнувати те, що будував сам і будувала його мати. Найбільше цінуємо речі, що належали Марії Мазепині: ось блюдо для антидору - сакральний предмет, на ньому викладали освячений хліб - тіло Христове, під час причастя. Це вклад, іншими словами - подарунок, Марії до Вознесенської церкви Вознесенського монастиря. Блюдо із срібла та золота, по колу зроблено дарчий напис."
Уздовж стіни у засклених вітринах стоїть кераміка 17 століття: кухлі, глечики, миски глазуровані і розписані зеленим та ніжнорожевим кольором. "Дослідники, коли бачать цю кераміку, не вірять своїм очам, адже ніде у Європі у такій кількості комплекс кераміки 17 сторіччя не зберігся", додає Ольга Мельник.
"Ми були першими дослідниками Арсеналу - прийшли сюди у 2005, коли уся територія ще була залита асфальтом", ділиться спогадами археолог Олена Оногда. "Коли знайшли колекцію керамічних виробів і скла, побачили широку картину життя Києва 15-17 століття.
Моя улюблена річ - корчага 15 століття", - Олена показує на великий пузатий глечик, склеєний із маленьких шматків глини. "Він особливий тим, що знахідок 15 століття дуже мало взагалі, у історії цей період вважається темним віком. Завдяки таким знахідкам можемо уявити, що життя на цій території було комфортним і повноцінним, не було ніякого занепаду чи запустіння. Знайшли безліч фрагментів цього глечика, потім я сама складала його як пазл: брала у руки глиняні шматки, відчувала пальцями форму і інтуїтивно здогадувалась, який куди пасує."
У інших залах Арсеналу показують гармати і зброю, яка виготовлялась і зберігалась тут за часів військового заводу. Світлини на стінах відображають історію Арсеналу як культурного центру: за 4 роки у Мистецькому Арсеналі було реалізовано 35 великих мистецьких проекти.
Виставка "Еволюція мрії: старий новий Арсенал" триває до 1 червня. Квитки від 40 до 20 гривень.




















Коментарі