"Хочу звернутися до містера Путіна. Звільніть Олега Сенцова негайно!", - промовляє зі сцени перед нагородженням переможців Одеського міжнародного кінофестивалю член міжнародного журі, польський режисер Даріуш Яблонський. У суботу, 18 липня проходить церемонія закриття фестивалю.
- Я хочу, щоб вона мене ревнувала, - говорить Михайло Жванецький у холі фестивального палацу дівчатам в коротких сукнях, які хочуть з ним сфотографуватися. - Подивись, які гарні дівчата зі мною фотографуються!
Фільм українсько-німецької режисерки Єви Нейман "Пісня пісень" переміг в національній і в міжнародній програмах. Стрічка розповідає про кохання двох підлітків Шимека й Бузю, які проживають в одному з єврейських містечок на початку ХХ століття.
- Мені завжди подобався одеський пам'ятник Дюку Рішельє, і я щаслива мати його мініатюрну копію - статуетку "Золотого Дюка", - розповідає Єва Нейман, стоячи у вечірній сукні на сцені. - Чесно кажучи, чомусь зовсім не очікувала таких результатів, до того ж вони чудові й я щаслива. Це дуже хороший початок фільму.
- Для Одеського міжнародного кінофестивалю пріоритетом завжди було і буде розвиток національного кінематографа, - говорить під час церемонії вручення перших призів ОМКФ президент фестивалю Вікторія Тігіпко. - Саме тому за останні 6 років ми створили найсильнішу в Україні міжнародну платформу, яка збирає 1500 кінопрофесіоналів з усього світу. Цього року на Film Industry Office були представлені близько 20 українських повнометражних кінопроектів. Наші колеги з інших країн - продюсери, режисери, фестивальні менеджери - які приїхали на ОМКФ, відзначають особливий драйв українського кіно та українських кінематографістів. Криза - це не тільки занепад, це час великих і радикальних змін, і якраз у цей момент може з'явитися нова, потужна креативна енергія. Важливо не упустити цей момент для українського кіно".
Гран-прі фестивалю отримав фільм "Мустанг". "Цей фільм про те, як важко сьогодні бути жінкою в Туреччині", - розповів режисер Деніс Гамзе Эргювен. Також ця стрічка отримала нагороду за кращу режисуру.
Близько 23.00 біля дверей на фуршет зібралась черга з 50-ти людей. Двері відчиняються й натовп біжить займати столики.
- Червона риба зліва! Біжи швидше, а то лишиться тільки голова, як на церемонії відкриття! - кричить висока білявка з довгими сережками чоловікові у чорному смокінгу.
Пригощали засмаженим м'ясом, червоною рибою, канапками з сиру та оливок. Гості пили віскі, шампанське та вино. Можна була смажити на відкритому вогні хліб й зефір. Також можна було взяти цілу плитку молочного шоколаду.
- Режисер повинен любити своїх акторів. У Нейман в фільмі я цього не побачив, - говорить український режисер на фуршеті за келихом віскі. - Ви ж не поставити моє ім'я? А то знаю я вас журналістів.
- Алік, ви що мене не пам'ятаєте? - каже чоловік в синій сорочці, тримаючи програмного директора кінофестиваля Аліка Шпилюка за руку. - Ми познайомились два дні тому.
- Та ви знаєте за цей час стільки знайомств, що він не те щоб вас, а і себе може забути, - сміється темноволосий чоловік в краватці.
Близько першої ночі гості ставлять свої келихи на стіл й виходять на вулицю.




















Коментарі
1