Українська художниця-шістдесятниця Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті. Одна з перших представниць андеграунду і діячка правозахисного руху 1960-х років в Україні.
Її батько Олександр Горський був одним з організаторів радянського кіновиробництва. До Києва родина Горських переїхала наприкінці 1943 року.
Із 1946 року Алла Горська вчилася в Київській художній середній школі, а потім вступила на живописний факультет Київського художнього інституту, де й познайомилась з чоловіком Віктором Зарецьким. Одружилися ще студентами, працювали в одній майстерні, разом подорожували Україною, разом створили багато монументальних робіт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'ячеслав Чорновіл загинув у страшній аварії, якої досі не розслідували
Подружжя на початку 60-х років разом із Василем Стусом, Василем Симоненком, Іваном Світличним організували Клуб творчої молоді (КТМ) у Києві. Окрім них, туди увійшли Iван Драч, Євген Сверстюк, Iрина Жиленко, Михайлина Коцюбинська, Микола Вiнграновськиий, Лесь Танюк, Iван Дзюба. Молоді митці проводили дискусії, мистецькі вечори, влаштовували виставки, займалися самвидавом, морально і матеріально підтримували одне одного.
Тоді заборонялося збиратися біля пам'ятника Тарасу Шевченку навпроти Червоного корпусу Київського університету. Під час Шевченкових днів сквер оточували співробітники КДБ. Щоб показати своє ставлення до цих обмежень, 22 травня 1963 року Алла Горська взяла участь у покладанні квітів до пам'ятника Шевченку. У 1965 році розпочалися арешти. Алла Горська надіслала заяву прокуророві УРСР, протестуючи проти порушення прав людини.
"Горська була однією з перших, хто підписував усі документи проти переслідувань і репресій. Вона писала листи політв'язням, підтримувала їх на засланні, а також зустрічала й допомагала тим, хто повертався з таборів. Вона дуже любила людей і прагнула їм допомогти", – розповідав Євген Сверстюк.
За Аллою Горською стежили. Художниця, і всі її однодумці жили під постійним пресом, в атмосфері несвободи.28 листопада 1970 року Алла Горська вийшла зі свого будинку на вулиці Терещенківській у Києві і поїхала до свекра у Васильків. Додому не повернулася і її чоловік поїхав за нею. Будинок його батька був закритим. Міліція не погодилася відкрити будинок. 29 листопада біля залізничної станції Фастів-2 на коліях знайшли тіло батька Віктора Зарецького.2 грудня міліція нарешті зайшла у будинок, то у погребі знайшла тіло Алли Горської. Її убили ударом сокири ззаду по голові.
Аллу Горську хотіли поховати на Байковому кладовищі, але влада не дозволила і змусила поховати художницю на кладовищі у Берківцях.Похорон Алли Горської 7 грудня 1970 року перетворився в акт громадянського спротиву. Із прощальним словом на похороні виступили Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Гель, Олесь Сергієнко. Невдовзі їх заарештували.
1 
4880
Коментарі