Чому Ви не погодилися підписати форму контракту, запропоновану керівництвом?
Контракт має бути угодою, вигідною обом сторонам. Міністерство розробило рекомендовану форму контракту. Директори установ додали свої пункти. Щоб не втратити важелі впливу на працівників.
Наприклад, у контракті, який запропонували підписати працівникам Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва з'явилися такі пункти щодо можливих причин дострокового звільнення працівника: "у зв'язку з втратою довіри від роботодавця", "у зв'язку із створенням несприятливої атмосфери у колективі, на погляд роботодавця — розпалювання конфліктів, підбурювання інших працівників та створення конфліктних ситуацій у колективі", "у зв'язку із непрофесійною поведінкою працівника та недодержання норм професійної етики, не усвідомлення своєї морально-професійної відповідальності".
Керівництво убезпечило себе. Під ці пункти можна підвести все, що завгодно. А значить — це спосіб тримати працівників у постійній напрузі під загрозою звільнення.
Так їм легше на особисті потреби освоювати державні кошти. Щоб артисти не мали можливості задавати зайві запитання. Вони не хочуть відмовлятися від корупційних схем, у яких звикли працювати. Цей закон допоміг їм зафіксувати свою владу.
Маємо інформацію про те, що цей закон лобіювали керівники установ культури. А саме — директори театрів. Коли Ірина Подоляк доповідала депутатам про нього, згадала про театральне лоббі. Але в доброму значенні. Нібито відбувалися громадські обговорення з художніми працівниками театрів. Насправді нічого подібного не було. Знаємо лише, що директори театрів давали депутатам рекомендації — як саме прописати документ, щоб найбільше себе убезпечити. І створити чиновникам неконтрольований доступ до державних коштів.
Багато наших колег очікують, що ми зможемо вплинути на цю ситуацію. Верховна Рада має визнати, що вони затвердили антиконституційний закон, документ-помилку. Хтось не свідомо, а хтось — свідомо.Рекомендована форма контракту від Міністерства культури була однобокою. Передбачені умови праці вигідні лише керівникам. Наприклад, такий пункт: "Якщо працівник не виконує своїх обов'язків, адміністрація має право розірвати з ним контракт. Якщо адміністрація не виконує своїх обов'язків, працівник також має право розірвати з нею контракт". У який спосіб ми маємо відстоювати свої права? Як можемо вимагати від адміністрації гарного освітлення, нотного матеріалу пристойного рівня? Єдиний вихід, який працівникам лишає ця трудова угода за відсутності забезпечення базовим матеріалом — розірвати контракт.
Коли у вересні минулого року почала цікавитися цим законом та пропонованою формою контракту, мені стало страшно. Зрозуміла, що не зможу погодитися з тими принизливими умовами праці, на які нас хочуть перевести.
Думала, що буду така одна. Коли дізналася, скільки незгодних працівників, готових відстоювати свою позицію у нашому театрі, здивувалася такій великій кількості. Хоча чиновники і дирекція каже, що на таку незначну кількість протестувальників можна не звертати уваги. 16 звільнених з 585 працівників театру — це багато. Але це ті, хто дійшов до кінця. На початку спротиву восени минулого року нас було значно більше. Доводити свою правду зважилися ті, хто мають підтримку у сім'ї у тому числі і фінансову.
У чому причина конфлікту між керівництвом та працівниками театру, на Вашу думку?
Підписання контрактів у Національній опері відклали на останні тижні. Генеральний директор Петро Чуприна запевняв, що дає нам час довше попрацювати на безстроковій формі роботи. Насправді, у такий спосіб керівництво хотіло уникнути нашого спротиву. Розраховували, що артисти не будуть прискіпливо розбиратися в пропонованій формі контракту. Через необізнаність у юридичних питаннях і брак часу на роздуми — змушені будуть підписати такі трудові угоди.
Наше керівництво не звикло щось питати у нас, чи узгоджувати з нами. Вважають, якщо ми працюємо у Національній опері, нам вже пощастило. Маємо дякувати і не задавати зайвих запитань. Чому адміністрація визначила для нас саме такий, майже мінімальний термін контракту — рік і чотири місяці — невідомо. Законом строки контракту встановлені від одного до трьох років. Можливо вирішили так тому, що приблизно через півтора року завершується дійсний контракт директора Петра Чуприни. Тоді він вперше змушений буде виборювати свою посаду на конкурсній основі. Підлаштувати строки закінчення контрактів роботи інших працівників — означає убезпечити себе. Якщо ми будемо підтримувати іншого кандидата, директор Петро Чуприна не підпише з нами контракт на наступні рік і чотири місяці.
Чи намагалися дійти компромісу щодо форми контракту з керівництвом?
У двох профспілок — нашої Вільних підприємців та "Вільної опери" — були різні шляхи боротьби з несправедливістю. Члени "опери" вирішили не подавати свої форми контракту, як ми, а боротися одразу за повернення на безстрокові трудові угоди. Тобто за скасування закону, який п'ять юридичних установ визнали антиконституційним. Порушує закон про право на працю. А також низку міжнародних конвенцій у цьому питанні. Їх підписантом також виступає Україна. Також порушений закон про профспілки та гарантії їх діяльності. Члени профспілок мають бути недоторкані, щоб захищати працівників від неправомірних рішень адміністрації. У нашому випадку знехтували цим правом.
Від профспілки Вільних підприємців подавали чотири варіанти контракту на узгодження адміністрації Нацопери. Наші варіанти були ближчі до рекомендованої форми міністерством. Однак керівництво жоден з них не влаштував.
Оскільки в угоді працівник вказаний як "сторона". І ми маємо стільки ж прав як і друга "сторона" - роботодавець. Вирішили відстоювати свої права і пропонувати власні умови, щоб дійти компромісу. Та наша адміністрація виявилася в цьому не зацікавленою. Вони опрацювали рекомендовану форму контракту на свій смак — вилучили певні пункти, прописані міністерство, додали свої і передали працівникам на підпис без обговорень. Зняли з себе відповідальність за затримку заробітної плати. Так само з пунктами про відпустки та інші засоби соціального захисту.
Обговорити ситуацію, що склалася з генеральним директором Петром Чуприною нам вдалося лише після акції протесту під Міністерством культури в останній день перед вступом в дію закону — 23 лютого. Дві години стояли під установою. Потім на прохідній у холі міністерства. Тільки після того, як зчинився шалений гвалт і охорона викликала поліцію, нас пропустили. Зустрілися з заступником міністра Тамарою Мазур, юристами міністерства. Долучився гендиректор та головні спеціалісти театру. Вперше обговорили з працівниками ситуації, що склалася. Запропонували свій варіант контракту, адміністрація — свій. Юристи допомогли виробити компромісну форму. Ми багато в чому поступилися. Не хотіли доводити справу до суду. Адже це не тільки забирає час, а й коштує грошей.
Дирекція запропонувала створити комісію, яка б вирішувала, хто з працівників заслуговує на продовження терміну контракту. Оскільки документ дозволяє переглядати умови праці з моменту набуття чинності. Юрист міністерства рекомендував внести пропозицію окремим пунктом в контракт. Керівництво обіцяло це зробити. Але, коли після зустрічі у міністерстві ми повернулися в театр, щоб підписати компромісний варіант контракту, дирекція знову переробила його. Від ідеї з комісією по продовженню терміну контракту вирішили відмовитися. На такі умови ми не змогли погодитися. Пізно ввечері розійшлися по домам. Наступного дня 16 працівників звільнили і більше не пустили на свої робочі місця.
Від початку 30 працівників театру подавали свою форму контракту. До цього зверталися до юриста. 14 з них погодилися на форму трудової угоди пропоновану міністерством.
Чи виконав закон про контрактну форму роботи своє завдання?
Закон мав привести роботу установ культури у відповідність із європейською практикою. Цього не відбулося. Умови роботи творчих працівників погіршилися, керівники знайшли спосіб обійти його. Далі продовжують працювати на таких самих умовах. Якщо одним із завдань закону було очистити колективи від працівників низького рівня кваліфікації за допомогою проходження конкурсу — цього також не буде.
Усіх непрофесійних музикантів в оркестр Національної опери "по дружбі" привело керівництво. І колектив не має шансів від них позбутися навіть за цим законом. Бо вони мають впливових захисників.
Їх навіть не будуть висувати на конкурс. Не зможуть підтвердити свій рівень. Коли ми граємо і я чую, як хтось фальшивить, - точно знаю хто це. Навіть не потрібно повертати голову. Добре знаю, хто сьогодні присутній. Це друзі нашої дирекції.
За цим законом звільнять не працівників низького рівня. А висококваліфікованих, не згодних з думкою адміністрації установ культури.
Стимулювати працювати краще артистів закон також не здатен. Музиканти, які хочуть підтримувати свій високий рівень, навіть маючи стаж роботи у 20 років, і так займаються на інструменті щодня. Куди вже працювати більше чи інтенсивніше? У цій професії і взагалі у галузі культури лишаються фанатично віддані своїй професій. А інші — які ніколи так старанно не працювали — навіть після виходу закону не запрацюють. Знайдуть спосіб нічого не робити.
Судової практики по цьому закону ще не має. Відкриті судові справи, але рішень на користь якоїсь зі сторін поки що суд не виніс.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "З Нацопери не звільнили тих, кого можна шантажувати" — В'ячеслав Дєдковський
Закон 955-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" Верховна Рада прийняла 28 січня минулого року. Безстрокові трудові угоди усіх працівників культури за рік мали бути перервані. Щоб укласти нові контракти строком від одного до трьох років.
На звернення профспілок про антиконституційність і недолугість документа відгукнулася уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. Зробила конституційне подання на скасування закону. З 30 січня його розглядає суд. Процес може тривати до трьох років. Також п'ять висновків юридичних установ засвідчили порушення Законом 955-VIII чинних конституційних норм. Четверо звільнених артистів Нацопери подали до суду.
3 
4880
Коментарі