Столичний зоопарк є одним з найулюбленіших місць для дозвілля киян. Уже понад 100 років він дозволяє зануритися відвідувачам у дивовижний світ диких тварин.
Gazeta.ua пропонує добірку раритетних фото, щоб згадати історію створення та етапи розвитку Київського зоопарку. Більшість світлин датовані 1967 роком.
Київський зоопарк заснували 1909-го з ініціативи Київського товариства любителів природи. Спершу він розміщувався на території теперішнього Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна. Колекція звіринця на той момент налічувала 400 екземплярів 115 видів тварин. 1913 року зоопарк перемістили на просп. Перемоги, 8, тоді він називався Брест-Литовським просп. На той момент це була занедбана околиця міста з рельєфом, непридатним для будівництва житла, але відповідним для зоосаду – у ярах викопали озера, а на верхній території побудували вольєри й клітки.
Колекція звіринця на той момент налічувала 400 екземплярів 115 видів тварин
Розвитку установи завадила суспільно-політична обстановка – Перша світова, а згодом громадянська війна. У 1920-х зоопарк поповнили новими видами тварин. 1935 року розпочали будувати слоновник і приміщення для мавп. При зоопарку відкрили ветеринарну лікарню з палатами лікувальних процедур, лабораторіями й ветеринарною аптекою.
Подальший розвиток зоопарку зупиняє окупація Києва нацистами 1941 року. Тоді певну частину тварин випустили на волю, а решту вивезли в Кеніґсберґ і частково до Берліна. Тоді окупанти забрали майже всю колекцію хижаків, великих тварин і копитних. Залишилися птахи, деякі плазуни, копитні, які не були цінними для німців. Пізніше німці почали влаштовувати полювання на території зоопарку. Також тогочасні кияни поділились історією про леопарда, який втік із зоопарку й нападав на німецькі патрулі. Тому окупанти деякий час боялися патрулювати Шулявку.
Тогочасні кияни поділились історією про леопарда, який втік із зоопарку й нападав на німецькі патрулі
Зоопарк знову запрацював 1944-го після певних відновлювальних робіт. Повна реконструкція почалася 1966 року. Тоді побудували нинішній центральний вхід і котельню, що забезпечила зоопарк теплом і гарячою водою. Через два роки встановили славнозвісні скульптури левів і зубра, роботи виконав Юрій Рубан. 1970 року закінчили будівництво павільйону для утримання птахів, трохи пізніше відкрили акватераріум і побудували комплекс для приматів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бессарабському ринку 110 років – історичні фото
У 1990-х зоопарк через брак належного фінансування став занепадати. У наступні роки часта зміна керівництва також не сприяла розвитку установи. Новий етап Київського зоопарку розпочався 2017 року, коли стартувала глобальна реконструкція. Зокрема, оновили центральний вхід з площею, універсальний вольєр для тварин і птахів, озера й облаштували алеї.
До 2016 року тут жила найстаріша у світі бегемотиха Бреста. Середня тривалість життя цих тварин – 40-45 років, Бреста прожила 58 років
Зараз у зоопарку є понад 3 тис. особин понад 350 видів тварин. До 2016 року тут жила найстаріша у світі бегемотиха Бреста. Середня тривалість життя цих тварин – 40-45 років, Бреста прожила 58 років. Також у київському зоопарку була найстаріша в Європі самка білого носорога.
У зоопарку проводять роботу з акліматизації багатьох тварин з тропічних і субтропічних країн, Крайньої Півночі. Також займаються розмноженням рідкісних видів і тих, що зникають. Тут діє юнацький гурток, у якому діти здобувають знання з біології, зоогеографії наземних і водних тварин, знайомляться з колекцією тварин зоопарку. Доглядають їх, вивчають їхню поведінку й цикли розвитку.
Нещодавно у київському зоопарку народилось оленя роду мунтжак. Тварини вирізняються невеликими розмірами й звуками, що подібні до собачого гавкання. Малюк з'явився в пари оленів, які живуть у столичному звіринці з 2018 року. Оленя назвали Мією.
Коментарі