У мережі активно поширюють зворушливу історію, пов'язану з картиною, написаною у Києві 1954 року. ЇЇ розповів на своїй сторінці в Facebook журналіст Олексій Бєляков.
Він повідомив про неймовірну долю дівчинки-підлітка, зображену на картині.
"Ця картинка була в шкільному підручнику, може, і зараз є. З неї писали твори. Мені вона подобалася: світла, радісна, чиста. Трохи італійська - з цим сонцем, арками, листям. І сексуальна, ясна річ. Тетяна Яблонська, "Ранок", 1954 рік. Зовсім недавно відкинувся Сталін, так що картина передала настрій епохи. Ніч пішла, дівчина-підліток схопилася, робить зарядку, вона щаслива, у неї попереду довгий прекрасний день. З вулиці доноситься бадьорий шум. Яблонська написала свою старшу дочку, Олену, їй тоді було 13. Писала в своїй київській квартирі", - розповів у мережі журналіст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цицька, губи качечкою, недоречне чоловіче декольте" - у мережі розкритикували постер нового фільму
Опісля репродукцію "Ранку" надрукував "Вогник". По всій країні її вирізали з журналу і вішали на стіни.
"Вона висіла і у казахського хлопчика Арсена - той буквально закохався в дівчину з косою. А коли виріс, Арсен Бейсембінов вирушив до Москви і вступив до Строгановського училища. Там зав'язався роман з однокурсницею. Арсен умовив її поїхати влітку до нього, в Алма-Ату. Тут однокурсниця побачила на стіні маленьку репродукцію і зізналася: це вона. Так, Олена, та довгонога дівчинка, теж вступила до Строгановського. Вона не хотіла вчитися в рідному Києві, щоб не підозрювали в блаті", - продовжив Бєляков.
Так Арсен одружився на дівчинці з картини, в яку був закоханий з дитинства.
"Ба більше, Олена переїхала до чоловіка в Алма-Ату, стала Бейсембіновою. Вона працювала мультиплікатором, ілюструвала книги, робила гобелени, там живе досі. У них народився син Зангар. Теж став художником. Є онуки і правнуки", - підсумував журналіст.
Пост із неймовірною історією зібрав понад 24 тис. "лайків" і величезну кількість захоплених коментарів.
У Нью-Йорку відкрилася виставка "П'ять елементів війни". Експонують інсталяції української художниці Дарії Марченко та її асистента Деніела Гріна.
Коментарі