"Закордонних режисерів-документалістів в Україні цікавлять фільми про Чорнобиль, наркоманію, дитячі будинки. Людям завжди цікаво дивитися на негаразди інших", - каже письменниця, перекладач Ксенія Харченко.
Вона була програмним координатором Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays. Брала участь в організації мистецького фестивалю "ГогольFest".
Каже, у зарубіжних стрічках фестивалю показували такі страшні злидні й нещастя, що в українців наставав момент катарсису: у нас не так усе погано.
"Приятелька координувала роботу режисерів, які приїжджали. На зарубіжному фестивалі зустрілися з колегою з африканської країни. Він каже: "У нас є хороші школи, нормальні державні установи, театри, галереї. Але це не цікавить людей. Вони приїздять і шукають якогось жаху. Змушений їм це показувати. Хоча імідж моєї країни від цього страждає", - додає Ксенія Харченко.
Більше читайте у матеріалі "Нинішні 20-річні дуже відрізняються від 30-річних" в журналі "Країна" за 14 липня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Багатьох людей могли закатувати через цей фільм"
Коментарі