"Хороший фільм - той, що відкриває очі, розум, шлунок, все" - голова журі "Молодості"

 

- Мистецтво мусить бути жорстоким до себе, - сказав на нагородженні голова міжнародного журі фестивалю, угорський режисер Золтан Камонді. - Ці слова французький актор Антонен Арто говорив вже стареньким на творчому вечорі у Марселі. Потім Арто по черзі підходив до кожного слухача і довго дивився йому в очі. А тоді почав зробив ось так: "А-а-а-а!", - Золтан голосно і протяжно закричав у мікрофон.- У цьому фільмі був найдовший крик, який я коли-небудь чув у кіно. Цей режисер відкрив браму до філософії "Молодості". Він започаткував новий напрям кіно. Раджу запам'ятати його ім'я - Бабіс Макрідіс, Греція , фільм "L".

Після церемонії нагородження ми запитали про основні тенденції, які голова журі помітив у конкурсних фільмах фестивалю.

- "Молодість" - це конкурс дебютантів. В першому фільмі режисер часто хоче сказати все одразу. Які проблеми конкурсанти прагнули виразити насамперед?

- У більшості фільмів заторкнута економічна криза. Усі говорять, як важко жити у Чехії, Греції, Іспанії, США, скрізь. Це добре, бо мистецтво кіно має відгукуватися на проблеми сучасності якнайшвидше. Це буде ще темою багатьох фільмів наступних років.

- Яка була найпоширеніша помилка?

- До першого, другого фільму режисера - це закінчити фільм. Часто замість одного фіналу – два, три, п'ять фіналів. В мене так було. Це нелегко, це ж перший фільм, - хтозна, чи будуть можливості зробити наступні.

- Яка з деталей назавжди закарбувалися в пам'ять?

- Досі бачу перед очима весь фільм-переможець, майже кожну сцену. Можу переказати всю стрічку кадр за кадром, від початку до кінця. Дуже яскрава і дуже глибока тематика, показана складною мовою. Так кіномова складна, її нелегко зрозуміти. Але і щоб спілкуватися, мови треба вчити – англійську, французьку. Так само з кіно, музикою, живописом. Справді, для аудиторії важко дивитися фільми такого типу.

- То чому ж аудиторія повинна дивитися такі складні фільми?

- Такі картини можуть відкрити дуже глибоко вас. Це не просто розказана історія. Це щось, що розрізає вас надвоє, відкриває ваші очі, розум, шлунок, все.

- Що думаєте про український фільм "Істальгія"?

- Він талановитий. Фільм має три частини - київську, мюнхенську і белградську. Найбільше сподобалася мюнхенська: дивацтва героїні, яка варить самогон, її історія з боксером. Проблема з цим фільмом – він неоднорідний по якості. Сербська та українська частини фільму не такі якісні, як німецька. Немає балансу. Маю на увазі гру, режисуру, зйомки.

- Що зараз відбувається у світовому кіно?

- Думаю, сучасне кіно має дві хвилі. Перша – нова, коли щось нове починається. Це добре можна відчути на таких фестивалях як "Молодість" – молоді режисери, новий спосіб мислення. Інший бік - на жаль, домінує американський спосіб подачі історії. Головне питання – хто переможе, як на Америку вплине новий спосіб кіномислення, як молоді прогресивні режисери приймуть американські правила гри. Головний недолік американського підходу – він занадто простий. Це шкільні фільми. Бійки, походеньки – нічого глибшого.

×