Реп-гурт Kalush випустив дебютний альбом Hotin. Перша презентація відбудеться 12 березня у львівському клубі Malevich Concert Arena.
– Для репера головне – бути трушним, справжнім, наполегливим. Щоб було правду чути у словах, - каже лідер колективу Олег Псюк. - Особистий досвід та автобіографізм – ключові для моєї творчості. Якщо довго чекати на музу, то вона може й не прийти. На тексти надихають реальні події з життя. Вся платівка на цьому побудована. Можна слухати мою музику й мотати на вус, щоб не потрапити в якісь погані обставини.
Олег Псюк розповідає про 7 із 14-ти пісень альбому.
"Не забуду"
– Мінорну пісню про розставання і прощання присвятив колишній дівчині Анастасії Луньовій. Ми з нею розійшлися по моїй ініціативі рік тому. Але любов є завжди. Вона заслуговує на цю композицію. Завжди обіцяв, що напишу, але постійно тягнув і не знаходив часу. Але я відповідаю за свої слова, тож написав одразу після розставання. Та не завжди все швидко робиться – фінальний продукт був аж через рік.
Це спогади про час, проведений разом із коханою людиною, який ніколи не забудеться. Пам'ять про нас у мене залишиться. Основний посил – наскільки вона мені була дорога. Також додатково опублікував лист Анастасії в описі до кліпу. Як ніби в лічку написав.
"Зорі"
– Пісня про кохання. Це був один із багатьох романтичних моментів. Їхав в електричці зі Львова до Калуша. Моя дівка спала у мене на плечі. Дивився через брудне вікно на пожовкле листя, а це якраз був листопад. З того й почав: "Ніби листопад і пологий вниз каскад".
Це одна з найбільш ліричних композицій гурту. Від "Не забуду" відрізняється всім – тональністю, гармонікою, ритмікою. Але їх об'єднує те, що надихнула одна й та сама людина. При цьому "Зорі" більш оптимістичні у плані змалювання стосунків.
У нас є реп-розвали, які цікаві певній частині слухачів. А цей трек на дуже широку аудиторію. Думаю, приспів має український етнічний код, близький кожному. Це чіпляє.
Попса може бути галімою, а може – хорошою. Для мене головне, щоб мій трек чіпляв мене самого. Якщо подобається писати – значить, усе круто. Неважливо, що скажуть інші.
"Ти мала не думала"
– Пісня про красотку інстаграма, яка на екрані "гарна неначе міс всесвіту". Коли ми з нею зустрілися – виявилось, що зовсім інша в житті.
Приспів звучить: "Обманула, розвела. Така непізнавана". У куплетах розказую про наше знайомство, як я признавався мало не в коханні. А потім зрозумів, що ті листи писав не їй, а якомусь вигаданому персонажу. Бо вона мені не особливо подобається вживу. Підкреслюю, що я не зі зла: "Але тебе я не впізнав. Не чекав таких підстав. Знову збрехала інста".
Це якась банальна історія. Напевно, в кожного таке було. Зустрічаєшся з дівкою із соцмереж, а вона інакша. Це нормально.
"Кент"
– Позиціоную як трек про важливість дружби. Розповідаю про кента, який хотів мене кинути на бабки. Це був хороший друг з дитинства. Часто з ним тусили, перейшли купу різних компаній. І якось в один момент він спробував мене обманути.
Історія про те, як людина міняється, коли у неї з'явилось багато ресурсу. Але нічого в нього не вийшло. А наші шляхи розійшлися. Ця ситуація стала для мене розчаруванням, але не перетворилася на особисту травму. Я самодостатня людина.
"Тіпок"
– Трек про наркотики й наскільки це погано. Антипропаганда нездорового способу життя. У приспіві повторюється "будеш падати, тіпок". Бо у цьому стані будеш і дослівно падати на землю, і в переносному сенсі – по життю падати.
Раніше плотно торчав. Жив так, що тепер маю розказати все про це зі свого досвіду. Звертаюся до молоді й закликаю не повторювати моїх помилок. Бо вживання наркотиків веде в нікуди. Як наслідок, тільки "тратим, тратим, тратим час". Бачу, як люди страждають від цього. Якби не спригнув, то навряд чи ми б зараз говорили. Тому тепер усюди, де можу, віщаю про необхідність жити здорово. Сюди входить передусім відсутність шкідливих звичок і присутність спорту.
"Пацани бурі"
– Йдеться про жорстокі калуські райони, де можеш зустріти тіпів, які віджимають мобіли, гроші та все, що в тебе є цінне. Просто лишають ні з чим на вулиці. В народі їх називають гопарі. У мене купа таких знайомих. Та й сам себе раніше відносив до пацанів бурих. Ніхто цього не стидається, це не вважається зашкварно.
У приспіві рядок "пацани пух" означає вистріл. На кожного бурого, тобто борзого, пацана знайдеться другий такий, який може вистрілити. Треба бути обережним і не втрачати голову.
Я не виставляю нікого ні поганими, ні хорошими. Просто зафіксував, передав вайб, який він є. Це не повчальна річ – як потрібно поступати чи як ні. Але є момент застереження. Даю зрозуміти, що така поведінка може мати негативні наслідки для людини.
"Хата з краю"
– Трек про то, що є люди, в яких отака позиція по життю – хата з краю. Коли егоїстично думають: "Мене це не стосується. Хай там хоч рушиться світ – у мене ж усе ок". Напевно, через те, що всім похер на інших. Сказали пару слів на цю тему, яка може бути багатьом знайома та актуальна. Бо це не тру, так не варто жити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому молодь слухає російський реп
Олег Псюк народився 16 травня 1994 року в місті Калуш на Івано-Франківщині. Закінчив факультет автоматизації Лісотехнічного університету у Львові. Працював на будівництві, кондитерській фабриці, заводі, а також логістом, торговим агентом, помічником менеджера. Пише реп з 2009-го. Першим треком був діс на класну керівницю. 2018-го записав свій перший альбом "Торба" під псевдонімом Псючий Син.
2019-го у Києві сформував тріо Kalush. Інші учасники – мультиінструменталіст Ігор Діденчук та МС Килиммен. Випустили 14 кліпів, з яких найбільше переглядів мають "Гори" - 6,2 млн, та "Зорі" - 4,9 млн. Торік стали першими учасниками музичного лейбла виконавиці Alyona Alyona – Enko. Дебютна платівка гурту Hotin вийшла 19 лютого.
Позитивно оцінює розвиток українського репу. "Якщо порівняти, що було 5 років тому і що зараз – видно великий прогрес. У нас є багато хлопців, яких просто не знають, але з часом можуть дізнатися. В усьому світі це вже мейнстрим, тож і ми скоро до того дійдемо".
Торік відкрив у Києві студію звукозапису і школу вокалу та гри на гітарі Rolls Voice.
Коментарі