Короткометражний фільм "Анна" про Донбас потрапив до конкурсної програми 72-го Каннського кінофестивалю. Головну роль зіграла київська акторка театру і кіно Світлана Барандич. Стрічку зняв ізраїльський режисер Декель Беренсон.
Анна - мати-одиначка середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України. Працює на м'ясопереробному комбінаті. Мешкає в старій занедбаній квартирі. Прагне змін, мріє про краще життя для себе і своєї 16-річної доньки. По радіо чує рекламу вечірки, яку влаштовують для іноземців, що подорожують у пошуках кохання. Вирішує відвідати захід, за сюжетом.
Фільм "Анна" спільного виробництва України, Ізраїлю та Великої Британії. У Каннах бере участь у конкурсній програмі короткометражних стрічок.
Автор сценарію та режисер Декель Беренсон живе і працює у Великій Британії. "Анну" фільмував в Україні з українською знімальною командою. Це третя режисерська робота кінематографіста. У своїй творчості досліджує точки дотику культури та суспільства.
"Уперше я відвідав Україну 2012 року, подорожуючи Європою, - каже Беренсон. - Для мене це був важливий особистий крок, оскільки моя бабуся народилася в українському прикордонному містечку Хуст на Закарпатті. На її очах Україна з іншими країнами Східної Європи потрапила до складу СРСР, а згодом здобула незалежність, яка тепер знову під загрозою. Я був у захваті від суміші східних і західних традицій, від людей в Україні. Та був приголомшений бідністю й корупцією, якою вражені державні установи.
Побувавши в нічних клубах Одеси, я дізнався про існування "любовних турів", які зображені в "Анні". Ця тема мене так зацікавила, що я повернувся до України за шість років після свого першого візиту, щоб відобразити її у фільмі. Події в "Анні" розгортаються на тлі зимових і холодних пейзажів, а не в літній Одесі. Проте незалежно від регіону України люди все одно мають приховані мрії та прагнення. За цинізмом і об'єктивацією цих міжнародних вечірок-знайомств криється надія, що на одному з вечорів спілкування призведе до чогось глибшого. До зв'язку, заснованого на справжніх почуттях. До стосунків, що призведуть до кращого життя.
"Анна" - це важлива історія надії та відчаю, яку я спробував зобразити максимально автентично".
72-й Каннський кінофестиваль пройде з 14 до 25 травня на набережній Круазет у Каннах, Франція. Журі конкурсу короткометражних фільмів очолить французька режисерка Клер Дені.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Донбас" визнали найкращим українським фільмом
На Каннському кінофестивалі в конкурсній програмі "Особливий погляд" покажуть стрічку "Додому" - повнометражний дебют українського режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва. За сюжетом, після анексії Криму двоє синів кримського татарина Мустафи поїхали в Київ. Старший син Назім гине на війні на Донбасі. Батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму згідно з мусульманськими традиціями. Головну роль виконує Ахтем Сеітаблаєв.
3 
4880
Коментарі