Фільм говорить про реальність, яку щодня торкається війна - кінокритик

6

65 фільмів покажуть на 12-му Одеському міжнародному кінофестивалі. Відбудеться впродовж 14-21 серпня.

Нинішній захід приурочать до 30-річчя Незалежності. Акцент на вітчизняне кіно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали найочікуваніші фільми Одеського кінофестивалю

– Цього року все кардинально змінилося, - каже кінокритикиня, відбірниця ОМКФ Ольга Сидорушкіна. – Специфіка в тому, що фестиваль сфокусувався на єдиній конкурсній програмі – національній. Уся увага буде звернена саме до неї. Тому перед нами стояв важкий вибір. Особливо ретельно обговорювали й довго визначали, яке українське кіно хочемо показати на великому екрані.

На участі у конкурсі подали понад 60 повнометражних картин. Потрапили не всі, які хотілося б. Але ми обирали найкращі. Бо вболіваємо за їхній успіх, хочемо ознайомити широку аудиторію із сучасним вітчизняним кінематографом, а також підтримати творців стрічок.

Мені здається, завдяки призу цьогорічного Берлінського кінофестивалю драма "Стоп-Земля" приверне більше уваги, ніж інші конкурсанти. Але всі учасники настільки різні та з великим потенціалом, що не можна передбачити заздалегідь, хто буде найпопулярнішим. Будь-яка прем'єра потенційно може стати хітом фестивалю.

Ольга Сидорушкіна розповідає про шість фільмів, які увійшли до національного конкурсу.

 

"Королі репу" - реж. Мирослав Латик, Україна, 2021

Найбільш жанровий фільм у цьогорічній програмі, який заграє з масовим кіно через музичну тематику, елементи комедії та легкість, яка транслюється особливо на початку. Спочатку все виглядає як хрестоматійна історія 17-річного хлопця з провінції, який мріє стати репером і підкорити серце дівчини. Але поволі жанр змінює фокус у більш соціальне кіно, яке розповідає про актуальні проблеми нашої країни: кримінал, складнощі дорослішання у селі та згубні ідеали, які нав'язує масмедіа.

Одну з ролей у картині виконує видатна акторка Ірма Вітовська, грати біля якої не просто, але молодий ансамбль гідно тримався біля неї.

 

"Із зав'язаними очима" - реж. Тарас Дронь, Україна, 2020

Стрічка, на яку ми давно чекали і буквально не могли не взяти, адже вона була учасником секцій Film Industry Office та Work in Progress попередніх Одеських кінофестивалів. Ми бачили, як зростає і формується картина. Торік вона отримала приз за найкращий фільм конкурсу дебютних і других робіт "1-2" Варшавського кінофестивалю.

"Із зав'язаними очима" розповідає нетипову для сучасного українського кінематографа історію. Це спортивна драма, ключовою темою якої є посттравматичний синдром. Головна героїня - 25-річна професійна спортсменка змішаних бойових мистецтв. Вона не була на Донбасі, але також постраждала через бойові дії - втратила нареченого, який пішов на фронт. Пережите змушує її кинути спорт і почати нові стосунки, щоб звільнитися від ролі вдови героя війни, яку нав'язує суспільство. Дослідження її характеру та внутрішнього світу говорить про реальність, в якій ми живемо, яку так чи інакше щодня торкається війна.

 

"Стоп-Земля" - реж. Катерина Горностай, Україна, 2021

Фільм про 16-річну столичну школярку, яка готується до екзаменів і закохується в однокласника, цього року був представлений на Берлінському кінофестивалі. Там отримав головну нагороду "Кришталевий ведмідь" у конкурсній програмі Generation 14plus. Являє собою ще одну необжиту ділянку для вітчизняного кінематографа.

"Стоп-Земля" - це історія дорослішання, яку часто порівнюють з американським серіалом "Ейфорія". Але я не думаю, що це правильне порівняння. Все ж таки у Катерини Горностай історія більш локальна і не лише про світ нинішніх підлітків, але й дорослих. Говорячи про молоде покоління, стрічка використовує сучасну стилістику та прийоми, змішує документальні зйомки з ігровими. Це чуттєве кіно занурення у світ героїв.

Режисерка не вперше працює з непрофесійними акторами, що надає фільму безпосередності й щирості. Справжні школярі невимушено передають на екрані юність, яка ще не впевнена в собі. А також знайоме кожному відчуття страху від першої спроби чогось нового. Завдяки сильним акторським роботам глядачі старшого віку теж зможуть співпереживати персонажам, відчують сум за часом, коли закоханість завжди була в повітрі.

 

"Суперник" - реж. Маркус Ленц, Німеччина, Україна, 2020

Драма німця Маркуса Ленца - єдина картина, знята у копродукції, що потрапила до цьогорічного конкурсу. Вона вирізняється своєю психологічністю та точним фокусом на персонажах.

"Суперник" - це герметичне й напружене кіно, що поглинає глядача. Історія про внутрішній стрижень та критичні події, які формують нас як особистість. Найцікавіше у фільмі – нетиповий і одночасно універсальний конфлікт, який міг би відбутися у будь-якій країні. Історія розгортається навколо 9-річного хлопчика та його стосунків із дорослим чоловіком – 62-річним вдівцем, з яким живе мати. Їхній конфлікт демонструє силу дитячого характеру. Юний актор Єлізар Назаренко гарно впорався з роллю і вразив цілісністю характеру свого героя.

Також у фільмі підсвічена актуальна для України тема заробітчанства. Цей бекграунд додає сюжету нового змісту.

 

"Національний музей" - реж. Андрій Загданський, Україна, США, 2021

Єдиний документальний фільм програми був однозначною кандидатурою. Талановитий режисер Андрій Загданський не вперше потрапляє в конкурс ОМКФ. Його нова стрічка – на актуальну тему музею. Зараз розгортаються дискусії в різних площинах про нашу історію, музеєфікацію, роботу з пам'яттю. Усього цього торкається стрічка. Великий плюс для культурного процесу, адже українське мистецтво потребує уваги як ніколи.

Загданський документує роботу Національного художнього музею. Подає складний портрет, де ми бачимо і працівників закладу, і твори мистецтва, і що відбувається за лаштунками. Ти ніби підглядаєш за тим, куди тебе зазвичай не пускають.

Автор не дає коментарів, а спостерігає. Ми чуємо пряму мову співробітників, що спілкуються про виставки, які готують до відкриття. Нібито разом із ними опиняємось у просторі НАМУ і дізнаємося цікаві подробиці про картини авангардиста Олександра Богомазова, ікони зі зруйнованого більшовиками Києво-Братського монастиря, влаштування музею.

"Національний музей" - кіно з ефектом глибокого занурення. Надихає та викликає бажання дізнатися більше про історію вітчизняного мистецтва. Не тільки про Богомазова, а взагалі про контексти нашого минулого.

 

"Простір" - реж. Дмитро Томашпольський, Україна, 2021

Історія про зустріч з НЛО, що сталася під час карантину 2020 року. Сюжетно цей фільм – найбільша несподіванка, що очікує глядачів і журі фестивалю. Українська фантастика – це великий ризик. Але Дмитро Томашпольський – режисер, який вже зробив багато цікавого, і варто стежити, як він далі розвивається. Перед нами – наступний крок у незвичайній та загадковій авторській стилістиці. Фільмування проходило у період весняного локдауну під час пандемії. Усі учасники процесу перебували в умовах самоізоляції. Знімалися дистанційно та спілкувалися з постановником у режимі онлайн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перші жертви серійної вбивці не викликають симпатії

×