23 червня в український прокат вийшла стрічка режисера Роланда Еммеріха "День Незалежності: Відродження". Це сіквел найкасовішого фільму 1996 року "День Незалежності".
Почати варто з того, що на IMDb новий фільм має рейтинг 6,2, коли перша частина – 6,9. Однак якщо 20 років назад "День незалежності" став найкасовішим фільмом року, то сіквел поки має досить негативні відгуки критиків.
Про те, що успішний фільм про вторгнення прибульців матиме продовження стало відомо досить давно. Одразу після виходу першої частини компанія "20th Century Fox" вже виплатила гонорар сценаристу Діну Девліну, щоб він зайнявся продовженням історії. Але написаний ним сценарій, на його думку, був заслабкий порівняно з першим фільмом, тому він повернув гроші компанії. Та через 15 років Девлін знову зустрівся з Роландом Еммеріхом й друга спроба призвела до виходу сіквела.
Спроба №2: Вона повернулась
Хвилювання Девліна щодо сценарія не були марними. Хоча цього разу і сценарист, і режисер відмітили, що вони задоволені результатом, сценарій видався дуже поганим. Персонажі говорять штампованими фразами, які можна використати в будь-якому іншому героїчному фільмі, де герой когось або щось рятує. Все це доповнюється неймовірним пафосом та недоречною патетикою. Власне всі ці проблеми можна знайти й в більшості інших фільмів такого жанру, хоча варто зауважити, що "День Незалежності" 1996-го був дуже пристойним кіно. Але справа в тому, що, можливо, ми ставимо дуже низьку планку, тому часто досить посередній фільм стає хорошим.
Ще однією проблемою сценарію стали невдало прописані жарти, яких дуже й дуже багато. Все це не тільки не викликає посмішки, а й дивує глядача банальністю ситуацій, в яких опиняються герої. Та коли не смішні сцени з елементами героїчного пафосу нашаровуються одна на одну, то це не тільки дивує, а й призводить до відчуття незручності, ніби це ти – автор всіх невдалих сцен, а не Дін Девлін. Можливо, це мала б бути стрічка, де на фоні порятунку планети мерехтять яскраві жарти головних героїв, що викликають у глядача відчуття гордості за оптимізм персонажей і віру у світле майбутнє, але це лише мої домисли.
Іншою неприємною особливістю фільму для мене став досить дивний монтаж. Окрім того, що сценарій слабкий, так ще й він дуже погано сшитий. Тобто ми маємо не смішну сцену з героями – після якої ще треба оговтатись – а в наступному кадрі глядач бачить зовсім іншу локацію з іншими персонажами. Як на мене, часто відсутній логічний зв'язок між сценами й складається відчуття того, що дивишся якийсь чорновий варіант. Хоча основна сюжетна лінія цілком зрозуміла, мабуть, через те, що режисер не порадував нас жодним несподіваним поворотом. Й все йде дуже плавно. Плавно та передбачувано.
Після перегляду перших 20 хвилин, в принципі, вже зрозуміло, що на тебе чекає в кінці фільму, та й слово "відродження" в назві стрічки тонко натякає на те, що глядач знову побачить видовищну битву з прибульцями. Питання лише в нюансах: якою буде ця битва, за яких обставинах та якими засобами "наші" отримають перемогу, адже в цьому мало хто сумнівається. Сюжет шаблонний, рівний, без якихось несподіваних смертей та поламок корабля. Щодо візуальної частини, то все досить пристойно. На "Оскар" за візуальні ефекти не тягне, але ніяких відвертих ляпів немає.
"День Незалежності: Відродження" не вдався. Та мене хвилює питання, що ж тоді було в попередній версії сценарію?
Перша частина у 1996 році зібрала 816 мільйонів доларів при бюджеті – 75 мільйонів. Після появи фільму у 1997 році була створена однойменна комп'ютерна гра.
3 
4880
Коментарі