На сороковий день після сметрі Богдана Ступки біля його могили спогадами про нього ділиться режисер Сергій Проскурня.
"Найяскравіша його роль, на мою думку — сантехнік у виставі "Дикий ангел". Він вже тоді був провідним артистом театру, який грав головні ролі, а тут не погребував маленьким епізодом і зробив абсолютно шедевральну роботу. За цим образом людини простої, можливо не позбавленої людських вад, алкогольності. Звичайний сантехнік. А за цим стояв абсолютний трагізм особистості."
"Найгірша роль, - задумується на хвилину, чухає бороду. - Він не вмів халтурити. Це нереально. Це актор такого масштабу, що й навіть аби в пів ноги грав - то це було б вражаюче, в порівнянні з іншими."
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роль Ступки у польському фільмі не наважиться озвучити жоден актор
"Він хотів зіграти Пер Гюнта Ібсена. Це була б абсолютно несподівана і вибухова роль. Він мріяв про неї. Він думав про цього персонажа не з тієї точки зору, з якої ми звикли його бачити у виставах в інших театрах. Не таким собі ловеласом, красенем, можна сказати Улісом, для нього він не був Улісом, або Одисеєм. Пер Гюнт був для нього з притчі про Іосифа. Саме звідтам."
"Якби він не був актором... Давайте фантазувати. Якби він був священником, то все одно був би актором. Тому що для священників теж характерний акторський спосіб подачі. Наприклад головою колгоспу він би бути не міг, тому що йому не були притаманні риси деспота."
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Богдана Ступку посмертно нагородили премією Довженка
"Будь-якій людині в момент хвороби властиво переживати, щось, що не встиг. Не встиг на рибалку з друзями поїхати, відвідати якусь країну, не стільки приділяв уваги близьким, рідним. А він в такі хвилини переживав, щоб ніхто не сумував. Ви уявляєте?! Людина смертельно хвора, яка абсолютно чітко усвідомлює що з нею відбувається в цей момент думає не про свої болі і фізичне страждання, а думає про тих, хто має вийти з його палати не пригніченим, з доброю енергетикою."
Більше читайте в журналі "Країна" №34
5 
4880
Коментарі