Бессарабському ринку 110 років – історичні фото

12

Одна з візитівок Києва – Бессарабський ринок відзначив своє 110 річчя. Під час повномасштабного вторгнення країни-агресорки Росії ринок ненадовго припиняв роботу. Зараз він працює в звичайному режимі.

Про цікаві факти київської пам'ятки та як виглядав ринок у минулому столітті – розповідає Gazeta.ua.

Походження назви ринку і площі, де він розташований, має дві версії. Перша — пов'язана з великою кількістю торговців із півдня, зокрема, з Бессарабії – області між Чорним морем, Дунаєм, Прутом і Дністром. Вони привозили овочі, фрукти й вина та продавали на місці майбутнього критого ринку. Друга належить київському священнику Петрові Лебединцеву, який жив у XIX ст. Він виводив назву від бессарабів – так у 1800–1830 роках називали місцеву голоту. Багато бідняків збиралося саме на тому місці. Бессарабський ринок відкрили у липні 1912 року – кошти на його зведення заповів цукрозаводчик Лазар Бродський. Побудували критий ринок із цегли, металу та скла. На початку ХХ століття він складався з 31 зовнішнього магазину, ресторану і великої торговельної зали. Сама ж зала була розрахована на 88 місць для торгівлі м'ясом, 88 місць для торгівлі овочами і 27 місць для продажу риби. Саме тут з'явились перші в Києві холодильники – їх встановили у машинному відділенні в підвалі "Бессарабки".

Фото: starkiev.com

Цікаві факти про Бессарабський ринок

- До середини ХІХ століття місце, де тепер знаходиться Бессарабська площа, було околицею Києва. Там стояла кінна поштова станція, на яку прибували подорожні з півдня. Також тут була застава. Навколо гуртувалися торговці, безхатченки та злодюжки. 1837-го Бессарабську площу включили до міської зони;

- На місці площі могли звести цирк. Ідея "облагородити" Бессарабку виникла після масштабної розбудови Хрещатика і початку будівництва вулиці Великої Васильківської. Там уже з'явились фешенебельні магазини й готелі;

- На Бессарабській площі міг стояти пам'ятник Богдану Хмельницькому. Площу також спершу присвятили гетьману. Назва зберігалася до 1910-х років, а пам'ятник там не встановили. За переказами, Хмельницький, який стояв би на місці, де колись розмістили Леніна, вказував би булавою на трактир купця Лаврухіна – тому влада відмовилась від такого "недоречного" співпадіння;

- Критий ринок вирішили збудувати ще 1902. Проєкт оцінили в колосальну суму для міського бюджету – півмільйона рублів. Спершу від реалізації відмовились через надто дороге втілення. Кошти на побудову Бессарабки залишив за заповітом київський мільйонер та меценат Лазар Ізраїлевич Бродський. Він помер 1904. За життя спонсорував будівництво багатьох відомих об'єктів в Києві, в тому числі і Політехнічного інституту. Восьмим пунктом у заповіті Бродського значились півмільйона рублів він виділяє на будівництво критого Бессарабського ринку;

- Місцева влада планувала об'єднати в Бессарабському ринку торгівлю квітами, продуктами і публічну бібліотеку. Конкурс на кращій проєкт критого ринку в Києві відбувся 1908 року. Переміг проєкт польського архітектора Генріха Гая, який вже будував подібний ринок у Варшаві. Інженером будівництва став Михайло Бобрусов.

- Дві башти, що прикрашають ринок, були функціональними. В одній знаходився компресор, в іншій – бак з водою.

- Частиною оздоби ринку був щит із зображенням покровителя Києва – Архангела Михаїла. Також ринок прикрасили композиція "Дівчина з глечиками", горельєф "Селянин з волами", арки оформили з головами биків, рельєфами "Молочниця", "Риби". З приходом більшовиків фасад ринку понівечили – прибрали Архангела Михаїла і царську корону – обидва елементи суперечили ідеології. На свята на фасаді розвішували портрети "вождів" і політичні гасла;

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Cидим тут на холоді. Почки болять, ноги крутить" - про що говорять на найдорожчому ринку Києва

- Бессарабський ринок виконував важку роль у Голодомор 1932-1933 років. Через те, що на Бессарабці було якісне холодильне обладнання - там зберігали тіла загиблих людей. Щодня до Києва стікались виснажені від голоду люди. Багато людей гинули просто на вулиці – їхні тіла певний час зберігали в холодильниках на Бессарабському ринку, а потім доправляли до моргу і ховали на кладовищі на Дорогожичах;

- Під час німецько-фашистської окупації київський ринок працював. Бессарабка навіть побільшала – її "стихійне продовження" розрослось до бульвару Тараса Шевченка.

- Пам'ятник Леніну, який встановили навпроти ринку 1946 року, став певною загрозою для київської пам'ятки. За однією з київських легенд, очільники міста обговорювали, чи доречно, що вождь пролетаріату вказує на "базар";

- З дня свого відкриття будівля Бессарабки практично не змінила зовнішнього вигляду, попри воєнні дії і революції. Вона є пам'яткою загальнонаціонального значення, а також досі вважається однією з кращих в Києві пам'яток раціонального модерну;

- До повномасштабного нападу РФ - Бессарабку збирались реставрувати. З 2015 року по 2022 роки на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху. 2021 року у будівлі поліпшили торговельні місця, облаштували місця для фаст-фудів.

×