




У середу, 10 квітня, покажуть прем'єрну добірку українського короткого метру. Серед них п'ять фільмів від молодих українських режисерів.
Фільм "Алкоголічка" Юлії Гонтар про покинуту мамою дівчинку, яка живе з суворою тіткою і яка змушує її торгувати на базарі. Аліна переконана: в цілому світі її любить тільки лялька. А ще вона понад усе мріє танцювати у дитячому колективі "Віночок". Знімали фільм у Києві - в аеропорту "Жуляни", на Дарницькому ринку.
"Помин" - дебютна короткометражка киянки Ірини Цілик. Це історія містянки, яка отримує в спадок неприкаяну хату в селі. На героїню звалюються дитячі спогади, і вирішити, що робити зі спадщиною, виявляється непросто. Знімали фільм недалеко від Батурина.
"Спробувала для себе щонайперше уявити як це продати будинок, в якому минуло дитинство, - каже режисер Ірина Цілик. - У мене є такий особливий дім в Чернігівській області. Ми там три роки прожили з чоловіком та сином заради "експерименту". Будинок залишився мені від прадіда. Усе моє коріння звідти проросло. Для багатьох людей ця тема також близька. Часто буває, що залишається десь неприкаяна хатка після смерті бабусі чи дідуся. І з одного боку - "тягнути" її складно - їздити з Києва і доглядати. І часом отакі хати продаються. А з іншого - важко уявити як відрізати таку частку життя".
Фільм "Коріння" Дмитра Сухолиткого-Собчука інтонаційно також близький "Помину". Сашко приїхав у дім свого діда, який сповнений спогадами минулого. Але причин залишатися немає, тому що сусіди все одно не впізнають Сашка і він не розуміє як з ними знайти спільну мову. Фільм "Обійми" режисера Філіпа Сотніченка про несподівану зустріч.
"Зйомки були на трьох шахтах. На шахті "Південній", якій вже десь під 140 років, відзняли двір. У середині шахти знімали на "Торецькій". Спускалися в коридор та в забій. Для проби залазили навіть під "лаву" – місце, де безпосередньо рубається вугілля. У шахті є основний коридор і від нього вгору пробурюється діра під кутом. Її діаметр всього 80 сантиметрів - щоб людина могла лежачи пролізти. Вгору вони - на 200-300 метрів, місцями взагалі вертикальний. Один неправильний рух і можна зірватися. І по цій лаві шахтарі повзають щодня, рубають вугілля" - розповідає Руслан Батицький про зйомки короткометражного фільму "Уроки української".
За сюжетом короткометражки "Уроки Української" до шахтарського містечка приїжджає молода вчителька Анна. Між нею та місцевим молодиком Стволовим спалахує почуття. Серед діалогів у фільмі є фактично два речення. Це кілька слів розмови Анни та Стволового у фіналі.
Показ відбудеться у столичному Будинку кіно в Червоній залі, о 18:00.
Коментарі
ХАЙ НАВАЛЬНЫЙ СНАЧАЛА ОТСИДИТ, А ПОТОМ В ПРЕЗИДЕНТЫ....УКРАИНЫ.
МАТВЕЙ, ЕСТЬ ПОДОЗРЕНЬИЦЕ, ЧТО ТЫ ЖИДЯРА ПАРХАТАЯ....
Вітаю вас,Матвію,з Навальним.Але вважаю дуже небезпечним погляд про вийнятковість вашого опозиціонера.
Если бы Анальный сейчас был президентом России то уже давно бы сдал бы америкосам и Сирию и все что можно.уже 1991г были такие новые политики ,сдали т морские территории и все союзные республики где пендосы сейчас хозяйничают как у себя дома.
Чем больше украл - тем больше политик. До наших политиков Навальному, конечно, далеко.
Ось здавалося б - і у Путіна і у Навального голубі очі...Але у Навального вони якісь риб"ячі,пусті,байдужі...Не віриться,що з них може викотитися сльоза - чи то від "вітру", чи то від почуттів...Поки що він більше із віртуального чим із реального світу...
На сайте:Politikus.ru- есть статья в которой сравнивают Керенского и Навального как братьев,обои юристы и борцы с "коррупцией" и еще много чего.
Що це за порівняння у них є у нас немає а чого він у нас має бути у нас уже пройшов час майданів, народ не вірить у силу майдану потрохи починають діяти поіншому знищуть кубла несправедливих силових структур почали із міліції далі будуть суди а ще далі вже разом з збройними силами підуть на маєток пахана бо по іншому вже не буде тільки силу розуміє влада. І всі бачили остані вибори депутатів тільки де народ із депутатами разом встали на свій захист голосу вони перемогли а расєї ще треба пройти шлях у 100 раз більший чим нам. Це показала війна в Ікчерії і Грузії, расєя і расєяни тупо мочили людей без перебору і їхня совість мовчала.
чого-чого ,а такого в нас багато-хоч на імпорт...
Конечно, сказывалась учеба Навального в Йельском университете, которую ему организовали "наши" люди - Евгения Альбац, Каспаров, Немцов. и прочие любителя шабата. Скоро и нас ждет такая участь, не переживайте. Забугорные инструкторы порадуют нас новыми хорошо подготовленными политиками для очередного Майдана.
Как нет в не залежной? Юлька его прототип.Нары их любят.
Вот именно поэтому доченька пуцина учится в забугорном институте в так ненавидимой чурбанами США


