"8 років треба, щоб пробитися" - українські письменники на Книжковому Салоні в Парижі

Про поїздку українських письменників на Книжковий Салон у Париж розповів голова правління ГО "Книжковий простір" Микола Кравченко.

- Що перше вразило на ярмарку?

- Масштабність. Салон проходить у величезному комплексі, із понад 15-ти павільйонів. Один павільйон - як усе київське ВДНГ за розмірами. На те щоб один ряд туди й назад пройти - година двадцять йде. 190 тисяч відвідувачів зібрав, із них - тільки 30 зайшли безкоштовно. Решта платили по 10 євро за вхід. І що цікаво, ціна на книжку у них будь-де: у книгарні, на заправці, на виставці однакова - за законом фіксовані ціни. А о 10-й ранку вже черга була під павільйоном із охочих туди потрапити. Ще у Франції майже не використовують електронних книжок. У нас в метро заходиш: всі з ними або з телефонів читають. У них - всі з паперовими.

- Яких домовленостей вдалось досягти?

- У "Нори друк" вже підписана угода, буде переклад нового роману Давіда Фонкіноса. Він у них зараз мега-зірка. Молодий такий дядько, симпатичний. Тіточок черги до нього завжди стоять. Антон Кушнір буде його перекладати. Домовились з видавництвом, що коли буде його автограф-сесія, сфотографую їх з Антоном. Мала тривати до 17.30. Приходимо - черга з кілометр і досі стоїть. "Прийдіть через півгодини, будь ласка", - кажуть нам. Повертаємось, чи не ще більша стоїть. Аж через 2,5 години до нього потрапили. І то ще книжки підписував, попросили пропустити нас. Проходимо до нього, говоримо: ось Антон Кушнір перекладатиме ваш роман українською. На що Фонкісон миттєво: "Клас, а коли я лечу в Київ?". Будемо дуже старатися, щоб це таки сталось.

- Яка мета відвідування таких виставок видавців і письменників?

- Видавці часто кажуть: представляти країну треба. Це не правда. Всі туди їдуть заради налагодження контактів з видавцями і продажів прав на книжки наших авторів. Якщо брати ринок перекладів Європи, то він зовсім незначний і у середньому складає 15% від усієї літератури. І туди треба втиснутися. І конкуренція із сотнями країн. Не подобається, коли тільки приїхали, а вже питають: ну, що які угоди підписали? Колись у Андрія Куркова запитали: скільки ти пробивався, щоб стати всесвітньо відомим автором? Він: 18 років.

- Українській літературі загалом стільки ж часу потрібно?

- Курков наш локоматив, льодокол. Але 6-8 років треба, щоб пробитися. Це як коли дівчина хоче вийти заміж. Спочатку йде в перукарню і робить нову зачіску, щоб подобатися чоловікам. А тільки виходить звідти, як її питають: ну що вийшла заміж? Ми вийдемо заміж, але трошки пізніше.