19-річний львів'янин написав сотню ікон

Фото: Фото: Михайло Скоп

19-річний Михайло Скоп народився у Львові, зараз вчиться на реставратора творів мистецтва, але давно вже відчув себе іконописцем. На свій вік уже намалював понад сотню ікон, які показували у Львові, Києві та Любліні.

"Серйозно займатися реставрацією не планую, для мене це скоріше доповнення до іконопису для розуміння його технік і законів. Ікони я малюю швидко, не можу повільно. Якось була готова дошка, і я фарбовий шар розклав за 4 години, а якщо робота не йде, то може назавжди зупинитися."

Хлопця надихають українські майстри 17 століття, його батьки — іконознавці, але сина ніколи не схиляли до писання ікон. Сам робив те, що найбільше подобалося. Розповідає, що не всі Iкони мають певне своє буквальне потрактування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У музеї вишивки експонати показують в темряві

"Сюжет Вознесіння, де по боках апостоли, посередині Богородиця, а зверху Ісус - це є звичайна схема ще з середньовіччя. Але питання завжди у тому, як їх подати, як розставити, які емоції на лицях зробити", - розповідає ікономаз.

На його думку традиція українського іконопису особливо примітна тим, що має у собі поєднання двох традицій - східної і західної. За основу своїх робіт бере здебільшого український манір писання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кримський майстер створює ікони з льону

"У художніх навчальних закладах за приклад для наслідування використовують російський іконопис. А я беру в основу українську - теплішу ікону. Українська національна Богородиця - добра, світиться з середини: Богородиця з трояндами - типова українська ікона. Приблизно у 19 і на початку 20 століттях народні майстри часто малювали святих, оточених квітковим орнаментом", - пояснює він.

Багато ікон Михайло роздаровує, серйозні роботи купують іноземні туристи - ціна на них коливається у межах кількасот гривень. Має й кілька робіт не сакрального характеру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник Михайло Бойчук в учні брав лише сільських парубків і дівчат

"У мистецтві, як я розумію завдяки сучасним художникам, зокрема і представникам вуличного мистецтва, головне не засіб - фарбами чи інсталяцією, а ідея. Технічне виконання - на другому місці. Картини Бенксі захопили людей провокацією", - вважає Михайло.