




Дощовиця, хмара, посох або флейта дощу – перкусійний музичний інструмент, який за звучанням нагадує шум дощу. Колись його використовували мольфари для управління погодою. В Україні такі палиці-струмки майструють і сьогодні. Таємницями створення цього музичного інстументу поділився майстер Антон Сколубович із Ковеля.
"Балансуючи від дзвінкого струмку до важкої океанської хвилі, від дрібного дощику до могутньої зливи, його звук занурює в глибини неймовірності водних стихій." – описує свої емоції майстер.
Дощовицю виготовляють із пустотілих стовбурів рослин – кактуса, бамбука, соняшника, вибираючи середину з цільної гілки. Антон для основи використовує борщовик, що росте і в нашій місцевості. Збирати "врожай" найкраще взимку – рослина природнім чином віддала останні краплі життя, добре висохла і позбулася отрути,яка в ній містилась в період цвітіння, отже готова стати провідником до світу "музики дощу".
Молоде листя цієї рослини раніше використовували в їжу, звідки й пішла назва "борщ".
В "тілі" дощовиці знаходяться перетинки, які за своїм розташуванням нагадують спіраль ДНК. Саме по них пересипаються різні матеріали – зерна, камінці, подрібнені частини рослин, пісок… Різноманітним за вагою і розміром матеріалом наповнювача можна досягти різного звучання.
Для оздоблення дощовицю фарбують натуральними барвниками, стягують нитками для міцності, захищають від вологи лаком або воском.
Коментарі
5