— У мене був друг, єврейський науковець, який виїхав зі США до СРСР. Його син допитувався в їхньої домогосподарки, як було жити до революції. Вона сказала, що тоді продуктів і грошей було більше. Та жити краще при Союзі. Бо начебто американці оточують країну військовими базами. І тільки комуністична влада може захистити. Коли це говорила, в очах був тваринний страх, — розповідає американський письменник і журналіст Девід Саттер, 69 років.
Презентує в Києві книжку "Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу". Вийшла в київському видавництві "Дух і літера".
У книжці зібрав свідчення постраждалих від радянської влади росіян. Зокрема тих, хто пережив каральну психіатрію.
— Був кореспондентом лондонського видання "Файненшл Таймс" у Москві за часів Брежнєва. Мав відчуття, що все, що відбувається навколо, — це фантастика. Тому говорив із людьми, щоб зберегти їхні свідчення. Мені здавалося, що тоді все радянське суспільство було схибленим. У книзі є спогади людей, які переходили фінський кордон. Їх ловили й кидали до психлікарні. Бо вважалося, що тільки психи могли хотіти втекти з радянського раю, — продовжує Саттер.
1979 року письменника звинуватили в хуліганстві та спробували вислати з СРСР.
Американцю вдалося залишитися. За рік написав матеріал про витік отруйної рідини на одному з військових заводів на Уралі, що призвів до багатьох смертей. Радянська влада назвала статтю провокацією. Після розпаду СРСР президент Росії Борис Єльцин підтвердив цю інформацію.
— На початку створення Радянського Союзу всі вважали, що ця країна може протидіяти капіталістичному світові. Насправді в СРСР сформували нову мораль, над якою побудували дуже неефективну економіку. Життя людини в ній нічого не варте. Це розмінний матеріал в руках держави. Я був одним із небагатьох західних кореспондентів, які розмовляли російською. У Москві завів багато знайомств. Був об'єктом провокацій зі сторони КДБ. Один з інцидентів описаний у книжці під заголовком "Ніколи не говори з незнайомцями". Це розповідь про те, як я три дні провів з агентом КДБ в Естонії. Він видавав себе за дисидента. Радянська інтелігенція була дуже корумпована. Вони звикли казати не те, що думають, підкорятися владі. Коли путінський режим показав своє репресивне обличчя, багато представників російської інтелігенції стали шукати спосіб убезпечити себе й зберегти привілеї. Давно знаю деяких сьогоднішніх їхніх пропагандистів. Раніше вони отримували гранти зі США і брали участь у демократичних проектах. Зараз їхні позиції протилежні. Цю "інтелектуальну проституцію" вони успадкували з Радянського Союзу.
Я нещодавно в американському Сенаті намагався пояснити, що для Росії війна — це інструмент внутрішньої політики. Режим використовує збройні конфлікти, щоб укріпити владу. Так робив Єльцин, так діє Путін.
Україною керувала корумпована антидемократична еліта. У Кремлі це добре розуміли. Хотіли максимально відвернути увагу росіян від справжніх уроків Євромайдану. Напавши на Україну, Путін невдовзі ввів війска в Сирію. Щоб відволікти від війни на Донбасі.
2013 року за книгою "Доба безумства" зняли фільм.
4 
35413
Коментарі