— "Принцип втручання" — окрема книжка. Але психологічно продовження "До­ці", — каже 51-річна Ірина Білоцерковська, директорка видавництва "Білка" про новий роман Тамари Горіха Зерня, 45 років.

— Події відбуваються у замкненому просторі, як у класичному детективі. У центрі уваги — люди, які воювали на Донбасі, повернулися і знову серед нас. Авторка розповідає, як нам жити з ними, а їм — з нами. Персонажі відходять від травм, які нанесла російська агресія. Фізичних і душевних. Шукають розраду в мирному житті. Розумієш, що вони і є нормальні, а всі навколо поводяться як ­ідіоти.

Доцент кафедри математики у столичному університеті 30-річна Станіслава втратила на російсько-українській війні чоловіка. Не встигла попрощатися та з'ясувати стосунки. Вона — головна героїня роману "Принцип втручання".

Їде в Мисливський палац Шувалова в місті Тальне Звенигородського району на Черкащині. Її наймають стежити за нареченою сина місцевих багатіїв. Дівчина підозріло швидко погодилася на шлюб. Є підозра, що її примусили, за сюжетом.

— Поштовхом до написання книжки стала розмови з ветераном. Сказав: "Знаєш, як солодко пахне палене людське м'ясо? Годину тому розмовляв із хлопцями, а зараз збираєш їхні обгорілі останки в мішок. А в тебе повний рот слини, тому що три дні не їв. І здається, що пахне шашликами, — розповідає Горіха Зерня.

— Найважче було приміряти на себе досвід жінки, яка втратила на фронті чоловіка. Встиг повоювати буквально кілька днів. Після його смерті дізналася про зраду. Лишилися питання, які немає кому ставити.

Станіслава — збірний образ. В уяві стояла реальна жінка, й не одна. Писала про тих, кого знала й бачила. Передусім серед ветеранів.

Це нова героїня для сучасної української літератури — жінка розумна. Знає власні переваги й сильні сторони. Користується інтелектом у задоволення. Не питає дозволу. Успішна в "чоловічій" галузі. Такий типаж поширюватиметься, бо відповідає сьогоденню.

Математик бере на себе роль детектива. На місці подій під прикриттям. Вдає із себе помічницю кухаря та офіціантку. Спостерігає за поглядами, жестами, діями.

Бухгалтерка видавництва зауважила: "Чекала від кінцівки більше, ніж один труп. Де кров, кишки на гілках, відірвані голови?" Але книжка моторошна й без різанини. Найстрашніше трапляється з нами за життя — що може зробити з однією людиною інша.

Від автографів у мене синці й пальці повигиналися. У кожному з п'яти тисяч примірників першого накладу писала, що наше право й обов'язок — втручатися. Вставляти свої п'ять копійок навіть там, де не просять.

"Принцип втручання" вийшов у київському видавництві "Білка". Коштує 260 грн.

×