четвер, 22 лютого 2007 17:35

Володимир Яворівський пише роман про коханку Тараса Шевченка

Автор: фото: УКРІНФОРМ
  Володимир Яворівський цілує руку радіожурналістці Оксані Маловічко у Спілці письменників
Володимир Яворівський цілує руку радіожурналістці Оксані Маловічко у Спілці письменників

Кабінет 64-річного голови Спілки письменників України, депутата Володимира Яворівського завалений книжками. На шафі та підвіконні вони лежать у три ряди.

— Усе це мені надарували за півроку, — каже.

Що читаєте?

— Роман Пауло Коельйо "Одинадцять хвилин". Для когось це книжка про повію, але як змодельована жіноча доля!

Свої книжки пишете на комп"ютері?

— Так. Коли працював над романом "Криза", по п"ять-шість разів на день вимикали світло. П"ятдесят сторінок написав, не зберіг, і вони зникли. Я комп"ютер мало не викинув у вікно! А в молодості писав на друкарській машинці, стоячи. Як письменник Павло Загребельний. Ставив на стіл тумбочку, на неї — друкарську машинку. Ходив по хаті і курив.

Із Загребельним спілкуєтеся?

— Павло Архипович у дуже тяжкому стані лежить на дачі в Кончі-Озерній. Йому важко дихати, має сильний кашель. До себе нікого не пускає, по телефону говорити не хоче. Я з цукерками, квітами і кавою без попередження поїхав до нього. Хвіртка була замкнута. Переліз через паркан. Довго стукав у двері. Потім лишив пакунок і квіти на ґанку. Наступного дня дружина Загребельного Елла Михайлівна передзвонила: "Здогадалася, що це були ви. Бо тільки ви мені завжди даруєте 15 троянд".

Що пишете зараз?

— Роман "Друге пришестя", про останню любов Тараса Шевченка — наймичку Ликеру Полусмакову. Тарас найняв їй учителя. А невдовзі застав жінку в його обіймах. Для Шевченка це був удар. 1861-го він помирає. Ликера виходить заміж за цирульника-п"яницю Яковлєва з передмістя Санкт-Петербурга. Той замерзає під парканом. А діти виганяють Ликеру з хати. Жінка їде до Канева і щодня замовляє молебень на могилі Шевченка. Вона померла 1917-го у божевільні. У неї в кімнаті висів портрет Шевченка. Бігала з криком: "Не зачиняйте вікна і двері, він іде!".

Каже, що написав частину роману про Чорнобиль "Пора вовків".

— Часто їздив по зоні, коли був головою парламентського комітету з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Якось на мене напала зграя здичавілих собак. Я ледве встиг добігти до машини. Роман буде продовженням книжки "Марія з полином наприкінці століття", виданої 1986-го. "Марія..." принесла мені перші великі гроші та ім"я за кордоном. Її щороку перекладали сім-десять разів. Хоча тоді всі гонорари йшли через Москву, й авторові лишалося відсотків двадцять.

Щодня пишете?

— Щось записую, але це — щоденник. Один із останніх записів — про Рината Ахметова. На сесії розглядав з-за колони залу. Я й записав: "Ахметов дивиться на Верховну Раду і думає: "Сколько это может стоить?". Може, колись знадобиться.

Як відпочиваєте?

— Запрошую на дачу в Кончі-Озерній Миколу Томенка, Сергія Соболєва. Смажу барбекю, запалюю камін. Колись рушницю купив. Але жодного разу не був на полюванні. А після Кушнарьова вже й не буду. Хтось пожартував, що, якби Кушнарьов сів до тюрми, був би живий.

Ще люблю ловити рибу. Купив собі човник. Люблю рибалити вночі. Якось піймав коропа, кілограмів до трьох. За раз можу зловити п"ятдесят-шістдесят кілограмів. Потім роздаю сусідам. Повертаюся з рибалки о третій ночі. Одразу ж родиною сідаємо за стіл. Дружина гарно смажить рибу на дуже гарячій сковорідці.

Питаю про сім"ю.

— Мама Віра померла від серцевого нападу, після того як я поїхав 1986-го у Чорнобиль. Дуже переживала. Мама не ходила до школи. Гроші йшли на навчання її молодшого брата Миколи. Він став професором, викладав у Київському театральному інституті. А батько мав чотири класи освіти. Його зачавив трактор на колгоспному полі. Машина їхала на купу буряків. Тато поліз під гусеницю, щоб їх відгорнути.

Прошу розповісти про дітей.

— Син Святослав працює редактором партійної газети у Львові. Має 19-річну доньку Софію. Моя доця Леся — журналістка на "Новому каналі". Її синові Тарасику йде третій рік.

1942, 11 жовтня — народився в селі Теклівка Вінницької області
1962 — надрукував вірші у газеті "Літературна Україна" з передмовою Михайла Стельмаха
1970 — книжку "А яблоки падают" — переклади новел і повістей — з передмовою Олеся Гончара видали у Москві
1973 — перебрався до Києва
1974 — перший роман-трилогія "Ланцюгова реакція"
1989 — народний депутат Верховної Ради СРСР
8–9 вересня 1989 — голова оргкомітету на установчому з"їзді Народного руху України
2001 — очолив Спілку письменників України
2001, травень — створив передачу "20 хвилин з Яворівським" на Національному радіо. У березні 2002-го її закрив Леонід Кучма. Після помаранчевої революції програму відновлено
2006 — удруге став головою Спілки письменників України
Народний депутат України від Блоку Юлії Тимошенко. Одружений. Має сина і доньку

Зараз ви читаєте новину «Володимир Яворівський пише роман про коханку Тараса Шевченка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути